Івано-Франківськ: рік роботи мера Марцінківа – між зрадами і перемогами

334

Обіцяної мером Марцінківим відкритості досі немає. Депутати ознайомлюються з проектами рішень у день голосування. “Свобода” утворила коаліцію із “Солідарністю” та “Батьківщиною”. Відповідно, з порушенням прав громадян активістам доводиться боротися в судах.


Закупівлі та підряди йдуть через “свої фірми”. У місті досі не діє система Prozorro. В округах “свободівців” відкривають кілька дитячих майданчиків, у той час як депутати голосують за побудову 33 багатоповерхівок на території промзони. 

 

Чому міський голова порушує закон?

Громада і депутати повинні знати про проекти рішень за 20 робочих днів. Це дає змогу мешканцям вплинути на свого депутата і дати йому доручення, як голосувати.

 

У перший же день роботи нової каденції ми проводили під стінами міськради мирну акцію. Ми вимагали в депутатів не прогулювати, як їхні попередники. Прогульникам, які знову прийшли до влади, нагадали про вимоги закону. Також ми вимагаємо дотримання закону “Про доступ до публічної інформації”. Проекти рішень мають бути оприлюднені заздалегідь. Будучи кандидатом в мери, Руслан Марцінків підписав меморандум з коаліцією “Прозорі Ради”, чим погодився працювати відкрито і прозоро, однак, на першій же сесії порушив обіцянки, – говорить Віталій Світлик, координатор руху ЧЕСНО на Івано-Франківщині.

 


Фото: Галка

На першому ж засіданні ради у грудні 2015 року стало зрозуміло, що закон вкотре порушують. За 20 робочих днів проекти рішень, які готував до розгляду міський голова, не були оприлюднені. Але депутати за них проголосували. Більшість у депутатському корпусі на це не зважала, оскільки “Свобода” утворила негласну коаліцію із “Солідарністю” та “Батьківщиною” (разом 27 з 42 депутатів).

 

Ми закликали голову і депутатів не порушувати закон і всі кадрові питання розглянути наступної сесії, коли будуть заздалегідь відомі кандидатури. Нашу пропозицію підтримала опозиція – “Самопоміч” та “УКРОП”. Я особисто подав до суду, щоб оскаржити рішення, прийняті у незаконний спосіб, – наголошує координатор руху ЧЕСНО в Івано-ФранківськуВіталій Світлик.

 

До суду подали й опозиційні депутати. Однак, у березні 2016 року суд визнав рішення міської ради законними. Наразі усі проекти рішень оприлюднюються вчасно.

 

Відділ кадрів: кому Марцінків роздав посади

Кадрові питання, за які голосувала більшість на першій сесії, розподілилися за партійними квотами між коаліціянтами – “Свободою”, “Батьківщиною” та “Солідарністю”. Ймовірно, саме домовленість у кадрових питаннях і стала приводом для голосування більшості за кадровий блок на першому ж засіданні.

До виконкому потрапили Олександр Левицький з “Батьківщини”, відомий в Івано-Франківську як “чоловік божий”. Він отримав посаду заступника у Марцінківа. Міський голова не приховував, що подавав для голосування Левицького як квоту “Батьківщини”.

Ще три місця у виконкомі посіли представники БПП “Солідарність”, очевидно, як представники фракції, яка зайняла друге місце у виборчих перегонах до міської ради.

Єдиним безпартійним членом міськвиконкому є Богдан Білик, який залишився на своїй посаді ще з часів попереднього голови Віктора Анушкевичуса. Очевидно, Білика залишили через його досвід. Марцінків презентував його на місце свого заступника першим.

Решту місць зайняли представники “Свободи”.

На місце заступника міського голови Руслан Марцінків призначив свого колегу екс-нардепа Олексія Кайду. “Свободівець” був екс-депутатом Львівської облради, головував у Тернопільській облраді. До його компетенцій належать питання земельні, архітектурні та будівельні. Марцінків при призначенні Кайди зазначив, що на цій посаді потрібна людина ззовні, яка не пов’язана з будівельним бізнесом і щоб не виникало лобіювання чиїхось конкретних інтересів та корупції. Перші місяці роботи Олексій Кайда з’являвся на публіці у військовій формі, що обурювало місцевих активістів. В той час, коли волонтери збирали кошти на допомогу бійцям АТО – заступник міського голови ходить на роботу у камуфляжі. Однак, Кайда пояснив, що на час прийняття його на посаду він був іще військовозобов’язаним і поки не прийде наказ про його відкомандирування до органів місцевого самоврядування – він є військовослужбовцем і зобов’язаний ходити у формі.


Фото: КУРС

Ще одним призначеним ззовні “свободівцем” став колишній голова Ніжинської РДА Ігор Смаль. Він очолив департамент освіти і науки Івано-Франківської міської ради. Його заступницею стала депутатка Івано-Франківської міськради Маріанна Продан. Також представниця “Свободи”.

Секретарем ради стала “свободівка” Оксана Савчук. Представники “Самопомочі” та УКРОПу до виконкому не потрапили.

 

“Свій до свого по наше” або реформа комунальних підприємств в Івано-Франківську

З початку своєї каденції Руслан Марцінків активно взявся реформувати місцеві комунальні підприємства. Було ліквідоване КП “Івано-Франківський рекламно-інформаційний центр”, натомість створене КП “Муніципальна інспекція з благоустрою”, яке отримало ширші повноваження та почало здійснювати перевірки належного встановлення вивісок, рекламних конструкцій, контролювати ведення виносної торгівлі та складати приписи на стихійну торгівлю. Також було ліквідоване збиткове КП “Технічний центр “Сервіс-авто”, яке займалось парковками. До КП було чимало питань з боку громадських активістів – підприємство вже кілька років було збитковим, однак парковки постійно функціонували, а працівники брали за паркування готівку, ніде не обліковуючи кошти. Очолював його, до речі, депутат міськради від “Свободи” Андрій Строїч.

Ще ряд кадрових ротацій у КП пов’язані із представниками “Свободи” – КП “Івано-Франківськміськсвітло” очолив депутат-”свободівець” Віктор Синишин. Колишній депутат міської ради від все тієї ж “Свободи” Віталій Голутяк очолив КП “Івано-Франківськелектроавтотранс”, а депутат міськради Віталій Бурко очолив новостворене КП “Муніципальна дорожня компанія”.

 

Закупівлі без Prozorro – комфортний клімат для “Пупса”?

У 2016 році у місті інтенсивно почали проводити роботи з благоустрою. Масштабні роботи проводяться в тому числі й на периферії міста.

Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою та управління капітального будівництва за рік освоїли понад 200 млн гривень.

Закупівлі у місті проводяться через систему Prozorro, однк вона не діє на допорогові закупівлі. Це дозволяє “подрібнювати” об’єкти робіт на менші і, таким чином, створювати корупційні ризики, віддаючи роботи тим фірмам, яким вважає за потрібне керівництво.

Найбільшими фірмами-підрядниками є ТОВ “Івано-Франківськавтодор”, яка здійснювала ремонт доріг ще й у 2014-2015 роках.  У співзасновниках компанії є Володимир Височанський – підприємець напряму пов’язаний з Ігорем Кривецьким, більше відомим як “Пупс”. Його називають спонсором “Свободи”. Володимир Височанський керує фірмою Ігоря Кривецького ТзОВ “Узлісся” та є засновником двох рекламних компаній у Івано-Франківську та Тернополі – ТОВ “Вестборд” та ТОВ “Вест борд Тернопіль”. Цікавим є той факт, що обома підприємствами керують депутати місцевих рад від “Свободи” – Олег Капустяк у Івано-Франківську та Михайло Тимошик у Тернополі.

Ще одним із підрядників, які часто виконують підряди на ремонт доріг та міжбудинкових проїздів, є ТОВ “Івано-Франківська дорожня служба”, до заснування якої має відношення секретар Івано-Франківської міської ради, представниця “Свободи” – Оксана Савчук.

Чимало підрядів на виконання ремонтних робіт отримало також новостворене КП “Муніципальна дорожня компанія”, очолюване теж “свободівцем” Віталієм Бурком.

Під час звіту мера координатор руху ЧЕСНО Віталій Світлик наголосив на тому, що систему Prozorro слід запроваджувати невідкладно.

Уже 2 грудня, на своїй сторінці у Facebook Руслан Марцінків написав:

 

“22 січня під час сесії міської ради я рекомендуватиму депутатам передбачити на 2017 рік впровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro на суму 50 000 грн та вище”.

 

До цього місцева влада ввела дію ProZorro лише на допорогові закупівлі, причому в якості експерименту і лише на одному підприємстві – ДМП “Теплокомуненерго”, яке фактично є монополістом у місті. Однак, уже в жовтні цього року в “Теплокомуненерго” підтвердили, що за півроку роботи з системою лише на цьому нововеденні вдалось зекономити 229 тис. гривень.

Чи не найбільшим проектом з благоустрою Франківська є запланований новий міст через річку Бистриця Солотвинська до мікрорайону Пасічна. Проект нового моста коштуватиме близько 1,5 млн гривень, а сам міст вартуватиме місту до 170 млн гривень. В травні був закладений камінь під будівництво нового моста, керівництво міста пообіцяло до кінця року оголосити тендер на будівництво моста.

Новим трендом Марцінківа стало будівництво велодоріжок в місті та розвиток велотранспорту. За рік облаштували 3 велодоріжки – в центральній частині та дві у периферійних мікрорайонах.

Також встановлено 9 нових пішохідних переходів, 18 острівців безпеки, 2 світлофори та 5 елементів примусового зниження швидкості.

 

Дитячі майданчики на округах “Свободи”

За кошти з місцевого бюджету було встановлено 5 дитячо-спортивних майданчиків, ще два заплановані. Три майданчики на округах “свободівців”. Зокрема один на окрузі секретаря ради Оксани Савчук, а інший на окрузі депутата-злидаря Сергія Абрам’яка. Відкривають їх урочисто.


Фото: Бліц-Інфо

Усюди на урочистостях був присутній міський голова. Відкриття супроводжували концертні номери.

 

33 висотки і 3  дитячі садки

Активістам вдалося цього року захистити Вільне озеро. Рада прийняла рішення про створення тимчасової комісії міської ради щодо незаконних забудов навколо міського озера. На тій же сесії було прийняте рішення про мораторій на будівництво в історико-архітектурній заповідній зоні міста. Це можна вважати великою перемогою громади.

Але загроза непродуманої забудови міста висотками нікуди не зникла і стала як ніколи реальною. Депутати на цій же сесії прийняли одіозне рішення про складання проекту землеустрою на території промзони площею у понад 1,5 га. Територія орендована ТОВ “Івано-Франківська дорожня служба”. Нежитлові приміщення промзони продані тій же фірмі за 5 млн гривень. Таке рішення міськради викликало неабияке обурення з боку громадських активістів.


Фото: Фіртка

8 липня на наступній сесії міської ради попри виступи мешканців мікрорайону та громадських активістів було прийняте рішення про затвердження детального плану території в межах вулиць Крайківського-Промислова-Макогона, де заплановане будівництво 33 багатоповерхівок. Громадськість апелювала до міського голови та депутатів, стверджуючи, що проект детального плану території не пройшов громадських слухань, однак ДПТ був затверджений.

Марцінків наголошує:

 

Нічого поганого немає, коли зона, де раніше був асфальтний завод (де гасили вапно), де харчосмакова фабрика, буде перепланована на житло, на дитячі садочки, майданчики тощо. Це не забудова парків, скверів, спортивних майданчиків”.  Однак зазначив, що діалог між громадою і владою можливий: “Щодо поверховості будинків може бути дискусія. Будуть громадські слухання – ми обговоримо. Але те, що там повинно будуватися житло, дитячий садочок, інші соціальні об’єкти – це факт.

 

У першу чергу планують збудувати 32 будинки і лише потім будуть будувати дитсадок. Тобто цей дитсадок не вирішить проблем мешканців району і не в змозі буде вмістити всіх охочих з 32 будинків. Ситуація з чергами в дитсадки суттєво загостриться.


Фото: КУРС

У департаменті містобудування не коментуть будівництво дитячих садків чи шкіл на території забудови.

Ми сподіваємось, що при вирішенні питань із забудовою промзони будуть враховані всі інтереси мешканців та громади і буде зроблена необхідна соціална інфраструктура.

 

Політична кар’єра Марцінківа: як він став мером Франківська

З огляду на те, що пройшов календарний рік з часу перебування Марцінківа на посаді, рух ЧЕСНО в аналізі річної діяльності мера вирішив нагадати громаді, як тривала передвиборча боротьба за крісло міського голови та які обіцянки були тоді в політика.

У жовтні 2014 року ВО “Свобода” не пройшла до нового скликання Верховної Ради України. Руслан Марцінків, залишившись безробітним, повертається у рідний Івано-Франківськ і починає проводити власну передвиборчу кампанію, націлюючись на крісло міського голови.

За плечима у Марцінківа досить значний досвід – лідер міської “Свободи”, депутат та секретар Івано-Франківської міської ради, депутат Верховної Ради.

Марцінків чи не першим, ще наприкінці 2014 року,  розмістив свої білборди на вулицях міста та почав проводити зустрічі з громадянами у дворах. На зустрічах кандидат в очільники міста розповідав про здобутки партії “Свобода” за 5 років діяльності у міській раді (де вона мала більшість), про зроблений ремонт доріг, про боротьбу з олігархами та патріотизм.


Фото: КУРС

Руслан Марцінків у серпні 2015 року презентував передвиборчу програму “Івано-Франківськ 2020. Місто для життя”, та представив свою команду, яка ішла кандидата ми до Івано-Франківської міської ради. До складу команди увійшли чинні на той час депутати міськради.


Фото: slideshare

Передвиборча кампанія Руслана Марцінківа пройшла у дворах, де він, як кандидат на міського голову, проводив по кілька зустрічей на день, основні аспекти його промов стосувались благоустрою міста та критики олігархів, ремонту доріг та супроводжувались націоналістичними закликами. Під час передвиборчої кампанії траплялись і одіозні випадки агітації – як то освячення ліфтів, що стали гучним інформаційним приводом в Україні.


Фото: Збруч

Марцінків пройшов у другий тур виборів, програвши нинішньому міністру енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику майже 5% голосів. Однак, у другому турі, залучившись підтримкою ВО “Батьківщина”,  Марцінків здобув 56% прихильності івано-франківців та таки переміг на виборах.

Згідно з програмою “Івано-Франківськ 2020. Місто для життя”, міський голова виділив 7 стратегічних пріоритетів для розвитку Івано-Франківська за 5 років своєї каденції: відкритість влади, звільнення міста від хаотичних забудов та збереження архітектурних пам’яток, реформа громадського транспорту та розвиток екологічного транспорту, впровадження енергоощадних технологій, будівництво дитячих садочків та встановлення ігрових майданчиків, залучення інвестицій, розвиток бізнесу та вшанування історії.

За рік роботи Руслану Марцінківу вдалось помітно відзначитись у візуальному стилі міста. Наприкнці літа був відкритий оглядовий майданчик на міській ратуші. Восени реставрували та підсвітили два будинки, що є пам’ятками архітектури в центрі міста. На початку грудні підсвіткою обладнали ще дві будівлі в самому центрі міста. Також були обладнані сквери та місця відпочинку. В поєднанні з розвитком велоінфраструктури та проведенням численної кількості фестивалів – це дає непогану репутацію місту з точки зору туриста.

У плані відкритості міської влади також досягнуто результатів: цьогоріч було відкрито три Центри надання адміністративних послуг у різних мікрорайонах міста. Впроваджено систему бюджету участі та створений відкритий бюджет, який, однак, потребує ще чимало доопрацювань.

Однією з найбільших ідей Марцінківа є скорочення кількості приватних перевізників та розвиток системи комунального транспорту.

 

Тролейбусний парк дуже потребує оновлення. Має бути 45 тролейбусів, а їх є 33 – 35 (у різні дні). Тому ми плануємо взяти кредит і вже домовилися з Європейським банком про закупівлю 20 тролейбусів і 10 автобусів. Хочемо до кінця року їх придбати, щоб дійсно оновити транспортну мережу,розповідає  Руслан Марцінків.

 

Комунальне Підприємство “Електроавтотранс” має намір взяти 8 млн євро у Європейському банку реконструкції та розвитку на відповлення парку тролейбісів та побудови нових ліній.

В плані в впровадження енергоощадних технологій працює програма “Теплий дім”, що передбачає співфінансування мсього бюджету та мешканців у співвідношенні 70% на 3-% вдалось утеплити 8 будинків та у 320 під’їздах поміняти вікна.

Загалом, Франківськ змінився візуально, це помітний крок у підході до менеджменту містом, однак великою проблемою залишаються корупційні ризики, що виникають при створені нових проектів чи при здійненні роботи на покращення міста.

Михайло ДЖОГОЛА, громадський рух ЧЕСНО

Коментарі:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *