Коли ж Зеленський підпише Закон про держпідтримку Пласту?

20.07.2019, 13:10  |  Автор:   Власенко Власта

30 травня 2019 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт “Про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України”.  

Уже найближчим часом його може підписати президент України Володимир Зеленський. Ймовірний час підписання минув ще 04 липня. Чому президент не підписує Закон про Пласт, наразі невідомо.

Юрій ЮЗИЧ, головний експерт групи Реанімаційного Пакету Реформ “Молодіжна політика”: 

Український скаутинг, який дістав назву “Пласт”, зародився восени 1911 року паралельно з іншими національними скаутингами — польським (харцери) і єврейським (шомри). Усі три рухи виникли у Львові. Засновниками Пласту є педагоги Олександр Тисовський, який 1913 року сформулював основи скаутського методу, Петро Франко — син Івана Франка — та майбутній полковник Армії УНР Іван Чмола.

До початку Першої світової війни пластовий рух розвинувся в десятках осередків на території чотирьох сучасних областей Галичини та Буковини, які тоді були в складі Австро-Угорщини. Він був українською частиною австрійського руху скаутів — падфіндерів. Вже 1914 року сотні добровольців-пластунів пішли воювати за незалежність України. Територія боїв і поховань вихованців Пласту охоплює місця від першого бою УСС до місцин Другого зимового походу Армії УНР у листопаді 1921-го.

З 1916 року український скаутинг розвивався вже в царській Росії, поруч із російським скаутським рухом “юных разведчиков” та польських харцерів. Показово, що перший такий осередок в Ізмаїлі (Одеська область) створив перший скаут Східної Європи Юрій Гончарів-Гончаренко, який іще 1909 року в рідному Бахмуті (Донецька область) став провідником найпершої в Росії скаутської дружини. Саме для неї цар Микола ІІ наказав генштабу перекласти з англійської мови посібник генерала Роберта Бейден-Павелла — основоположника скаутингу. Важлива деталь — в еміграції Юрій став членом Пласту.

З 1919 року, вже в УНР, українські бойскаути колишньої Російської імперії, за прикладом та за участи своїх братів-галичан, узяли самоназву “пластуни” — так іменували козаків-розвідників Запорізької Січі. Цьому руху сприяло Міністерство освіти УНР та кооперативний рух. Тоді пластові відділи діяли щонайменше в Києві, Київській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій та Черкаській областях — на територіях, які контролювала УНР. Згодом активними членами Пласту стали донька Симона Петлюри і син гетьмана Павла Скоропадського.

Одна з найпотужніших скаутських організацій Європи

У міжвоєнний період Пласт діяв на території семи сучасних областей України, які тоді були в складі Польщі, Чехоcловаччини і Румунії. Також його осередки були в Англії, Австрії, Югославії, Франції, Німеччині, США, Канаді, Аргентині й Китаї. На українських землях окупаційний режим переслідував Пласт за плекання української ідентичности, а польська, чеська й румунська адміністрації регулярно забороняли його і “заганяли” в підпілля.

Інших українських осередків скаутингу, які б не входили до Пласту в міжвоєнний період, у світі не було, хіба що один гурток у Югославії, який не знав про існування Пласту в цій країні. Всі підпорядковувалися Верховній пластовій команді у Львові, яка констатувала охоплення близько 8000 членів. Тогочасний Пласт був однією з найпотужніших скаутських організацій у Європі й діяв у всіх без винятку українських гімназіях світу.

До 80% представників тогочасної української еліти, які зростали поза радянською Україною, виховані в Пласті — таку статистику наводили в українській пресі в 1930-х роках. Цікаво, що всі головні командири УПА і начальники головного штабу — це вихованці Пласту. Шість з дев’яти генералів УПА, тобто дві третини складу, теж “виросли” в Пласті. Як і близько 50% офіцерів вищого командного складу українського руху опору нацистам і комуністам. Як вишкіл, так і звичаї скаутів були впізнаваними серед вихованців усіх осередків руху. Зокрема, зберігся спогад, що український державний діяч Роман Шухевич вітався зі знайомими з повстанців-пластунів по-скаутськи — лівою рукою.

Світова організація скаутського руху (WOSM), створена на початку 1920-х, неодноразово відмовлялася приймати Пласт у свої члени через відсутність Української держави. Участь росіян і вірменів схвалила, а українцям відмовила. Навіть хороші друзі Пласту, основоположники й лідери Австрійського і Чеського скаутингу, не змогли домогтися справедливого рішення, якому авторитетно опонували тогочасні польські харцери. Ця польська організація була третьою за чисельністю в тогочасному скаутському світі. Тому 1930 року, коли Польща заборонила діяльність Пласту на Галичині, Львівський центр перейшов на підпільне становище. Пласт створив власне об’єднання українського скаутського руху — Союз українських пластунів-емігрантів (СУПЕ) із центром у Празі. Це об’єднання 1954 року змінило назву на “Конференція українських пластових організацій” (КУПО), яке діє й досі — із центром у Нью-Йорку.

1989-го, за три роки до проголошення Незалежности України, Пласт відновили й в Україні. З підпілля в різних областях вийшли десятки вихованців довоєнного Пласту, зокрема й політичні в’язні. Перший пластовий табір 1989 року працівники КДБ розганяли силою. Цим інцидентом радянська влада сама допомогла поширити інформацію про відновлення діяльности Пласту. Мережа осередків швидко охопила найбільші міста України: Львів, Київ, Донецьк і Дніпропетровськ. На момент путчу в Москві й проголошення Акту Незалежности України тривала діяльність щонайменше п’яти пластових таборів із сотнями учасників.

В усіх країнах, де діяв Пласт перед Другою світовою війною, його діяльність відновлено переважно ще наприкінці 1940-х років. Винятком стали лише Балкани. Тоді ж нові організації створили в Австралії, Бразилії, Тунісі й Цейлоні (нині — Шрі-Ланка). Останнім роками відбувається колосальне розширення географії діяльности пластового руху в світі. Є багато прикладів, коли пластуни, виховані в незалежній Україні й діяспорі в різних країнах, після переїзду за кордон долучалися до місцевого Пласту або ж самостійно створювали нові осередки. Саме так Пласт виник у Нідерландах, Бельгії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Латвії, Литві, Естонії, Білорусі, Іспанії, Ірландії, Кіпрі, Туреччині, Кенії, Південно-Африканській Республіці.

Нині пластовий рух, об’єднаний у КУПО, є найбільшим рухом української молоді у світі й налічує понад 12 000 членів (три чверті в Україні) на всіх континентах в понад 20 країнах світу.Навіть на українську станцію в Антарктиді періодично навідуються пластуни, а ювілейного 2011/12 року місцева команда дослідників одну з вершин цього континенту назвала Пік Століття Пласту.

А якби закон ухвалили раніше?

Якби Закон “Про державне визнання і підтримку Пласту” ухвалили на початку 1990-х, як це зробили для своїх скаутських рухів США, Канада, Ізраїль, Австралія та низка інших успішних країн іще в минулому столітті, цілком можливо, що сьогодні осередок у Кривому розі вже налічував би тисячі членів із сотнями вихованців в ступені “скоба”. Цей приклад є одним з багатьох, але показовим, бо осередок створили 1991 року і в ньому ж виховали перших пластунів-скобів. Це аналог американських “ігл-скаутів” (скаутів-“орлів”), яких багато великих компаній беруть на роботу без співбесіди. Однак осередок діяв до початку 2000-х, а 2017 року його довелося відновлювати силами місцевих волонтерів, як після окупації.

У риториці багатьох народних депутатів головним аргументом на підтримку закону є те, що Україна уникла б агресії Російської Федерації в Криму й ОРДЛО, якби законопроєкт ухвалили на початку 1990-х.Економіст зі світовим ім’ям Богдан Гаврилишин неодноразово заявляв, що якби Україна мала хоча б 500 тисяч пластунів, то за її майбутнє він був би спокійний. В останні роки життя Богдан Дмитрович багато зусиль і коштів інвестував саме у Пласт.

З початку XXI століття вихованці й організатори відродженого в Україні Пласту регулярно проводять дослідження й висвітлюють їх результати у своїх наукових публікаціях та дисертаціях у галузі педагогіки (наприклад “Як Пласт досягає позитивного виховного ефекту серед молоді”). АПН України кілька років поспіль досліджувала діяльність Пласту, а результатом став науково-методичний посібник “Пласт: становлення особистости”. Вчені подали виховну систему скаутингу, використавши приклад Національної скаутської організації України (Пласт НСОУ). Посібник призначено для педагогів, працівників позашкільних дитячих закладів та батьків.

Зважаючи на вагомий внесок Пласту НСОУ у виховання українських дітей та молоді, 1992 року Міносвіти уклало з Пластом першу угоду про співпрацю. Відтоді угода двічі оновлювалася: 15 грудня 2009 року і 14 жовтня 2015-го. Остання угода передбачає зобов’язання Міносвіти “сприяти Пласту в реалізації програм, спрямованих на соціяльний захист і становлення дітей та молоді, їх культурний розвиток, духовне і національно-патріотичне виховання”.

На пропозицію АПН України Міносвіти включило до свого Плану заходів щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ МОН №641 від 16.06.2015) окремий пункт: “Створити пластові центри у всіх містах і селах України з метою проведення виховної роботи серед дітей та молоді”. Такі центри у формі комунальних закладів громад створили 2018 року в Київській (м. Буча) та Тернопільській (с. Скоморохи) областях — як регіональні пластові вишкільні центри, а також в обласних центрах Житомирі та Рівному — як місцеві молодіжні пластові центри.

На виконання угоди з Пластом і вищезгаданого Плану заходів щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Міносвіти 2016 року видало наказ №294 “Про деякі питання пластового (скаутського) руху в Україні”. Цей наказ допоміг створити десятки нових пластових гуртків у системі позашкільної освіти в кількох областях. Проте сьогодні будь-яка особа, далека від розуміння пластової методики, може легко створити пластовий гурток, профануючи ідею унікального українського руху молоді. Закон урегульовує це питання і передбачає верифікацію керівників гуртків Пластом спільно з Міносвіти.

Підтримка від влади

Два останні президенти України, за винятком В.Януковича, видавали укази, які виділяють пластовий рух як окрему організаційно-правову форму об’єднання дітей та молоді. Прикладами є указ президента 2008 року “Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні” та указ президента 2019 року “Про Стратегію національно-патріотичного виховання”. В останньому документі йдеться про створення сприятливих умов для діяльности молодіжних організацій і насамперед — для розвитку пластового руху в Україні.

2018 року пластову методику визнав і Кабмін. Постанова №845 від 17 жовтня 2018 року “Деякі питання дитячо-юнацького військово-патріотичного виховання” затвердила її як основоположну. Відтак у Положенні про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”) пластовий підхід визначено як базовий.

Чому Пласт?

Пласт

фото В.Артюшенко

Тільки без профанації

Задля запобігання масовому тиражуванню фейкових організацій і осередків під назвою “Пласт”, як це неодноразово відбувалося, наприклад, з Українським козацтвом (після відповідного указу президента України Л.Кучми), у законопроєкті передбачено відповідну норму, згідно з якою: “Пласт — це єдина в Україні національна скаутська організація, що діє на всій території України, створює відокремлені підрозділи і пластові виховні частини”. Іншої національної скаутської організації в Україні немає. А Молодіжна організація “Пласт — Національна скаутська організація України” офіційно зареєстрована Мінюстом 29 грудня 1992 року.

До спроб зареєструвати фейковий Пласт неодноразово на початку 2000-х вдавалися російські спецслужби в АР Крим. Заблокувати створення псевдопласту вдалося зусиллями потужної місцевої пластової організації, яка включала й гуртки кримських татар. Зазначимо, що перший пластовий курінь, сформований цілком з кримських татар, виник іще наприкінці 1940-х у таборах переміщених осіб на території Німеччини. Вихованець міжвоєнного львівського Пласту допоміг дітям, батьки яких називалися “турками” (був високий ризик примусової репатріяції в СРСР) усвідомити себе скаутами-пластунами та гідними представниками свого народу.

Сучасний Пласт є не просто найбільшою молодіжною організацією України. Реальна членська база решти молодіжних організацій, які сплачують щомісячні членські внески, навряд чи дорівнюватиме й половині чисельности Пласту в Україні. Та статистика доволі сумна, до того ж без можливости її точної фіксації, оскільки кількість членів організацій соціологи показують у рамках соціологічної похибки 1,5—2,5%. Для порівняння: у країнах ЄС включення молоді в різноманітні громадські організації сягає 80%. Такий дисбаланс роками дискримінував Пласт у державній підтримці, адже організаціям чисельністю 100—150 членів для нормальної діяльности цілком достатньо два-три проєкти на рік, які одержують підтримку у відповідному конкурсі Мiнмолоді та спорту. Водночас Пласт зі своєю чисельністю потребує щорічної підтримки на рівні щонайменше 30—50 проєктів. Такий законодавчий дисбаланс парламентарії упродовж останніх трьох років усували окремим щорічним голосуванням щодо держпідтримки Пласту. Але це були окремі рішення з обмеженим строком дії.

Що вирішує законопроєкт “Про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України”

Оскільки Пласт є гарним прикладом для розвитку інших молодіжних організацій, представники останніх мають зрозуміти проблеми Пласту, аби їх уникнути. Згідно з Бюджетним кодексом, Пласт як молодіжна організація може отримувати кошти лише на свої заходи (на кшталт першого ступеня Піраміди Маслоу — проживання, харчування, проїзд та схожі статті витрат). Водночас інші громадські організації (як-от людей з інвалідністю або ветеранів) можуть отримувати кошти й на інституційну підтримку. Законопроєкт №10184 визначає вичерпний перелік статей інституційної підтримки Пласту, враховуючи особливі потреби пластового руху, зокрема пластовий однострій, а також форми підтримки пластового руху в світі тощо.

Чинне законодавство доволі критично обмежує Пласт, адже це не звичайна молодіжна організація, яка за законом об’єднує молодих людей віком від 14 до 35 років. На сьогодні Пласт — це єдина організація, яка розгорнула масову роботу навіть із дітьми до шести років, тобто з дошкільнятами, за активного включення й їхніх батьків. Статистика свідчить про як мінімум 500 дітей-“пташат” у 28 осередках третини областей України, а до програм для новачків 6—11 років залучено тисячі дітей. Тому ухвалений парламентом 30 травня законопроєкт №10184 “Про державне визнання і підтримку Пласту” вирішує й проблему штучного звуження діяльности пластового руху до рамок “молодіжної організації”, із чим Пласт стикався останні 20 років і що обмежувало його діяльність.

Ініціятива законопроєкту №10184 виходила з суспільного запиту. Попри те що Пласт перестав запрошувати дітей до організації, роблячи акцент на залученні повнолітніх волонтерів (виховників), в осередках уже сформувалися черги в сотні дітей на вступ до організації. Щоб організувати новий гурток з шести—восьми дітей, спершу потрібно знайти і підготувати для них виховника, на що в середньому йде два-три роки.

На сьогодні відчувається суспільний запит на мільйон дітей. І хоч позитивна динаміка зростання Пласту на 7—11% є досить високою, однак внутрішніми ресурсами охопити сотні тисяч дітей і підлітків, які готові вступити до пластового руху, вдасться мінімум через 1,5—2 тисячі років. Тому авторами законопроєкту “Про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України” стали 62 народні депутати України — і позафракційні, і майже з усіх фракцій Верховної Ради. А голосування за законопроєкт виявило, що всі фракції парламенту, за винятком однієї, підтримали його незалежно від своєї ідеології.

Законопроєкт №10184 покликаний зробити Пласт доступним для кожної дитини через державне визнання й розширення можливостей його підтримки. Він об’єднав зал парламенту. Його підтримують глави найбільших українських церков — Православної церкви України та Української греко-католицької церкви. Його підтримують органи місцевого самоврядування, об’єднані територіяльні громади, усі ключові й найбільші організації української діяспори, сотні тисяч українських сімей по всьому світу. Вони очікують, що найближчим часом президент України підпише законопроєкт і він таки стане законом. А Пласт своєю чергою допоможе об’єднати націю.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 20 новацій нового правопису

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X