“Будеш пацєтком. Хочеш? Їж!” або Як просидіти на дієті 14 днів

Люся Грибик журналістка 15.04.2019, 19:30 

У погоні за ідеальним, струнким, підтягнутим тілом чи не кожна жінка пробує навіть не десятки, а сотні дієт. Часто вони приносять або короткотривалий ефект, або шкодять здоров’ю, а то й взагалі нічого не змінюється.

Ну й слово “дієта” зазвичай для жінок звучить, як вирок. Як то сидіти на дієті розповім з власного досвіду. Почнемо з того, що це було вперше у моєму житті. Періодами правильно харчувалася, відмовлялася від солодощів та випічки, але на дієті ніколи не сиділа. Слідувати їй мене заставив тренер. Чому заставив? Та тому, що людина яка любить тірамісу з гарячим шоколадом, піцу з картоплею, суші з котлетами, лазанью з ковбасками, вже за замовчуванням не може сидіти на дієті. Ну й ось тобі кажуть: “Стоп, досить їсти”.

Навіть попри велике бажання схуднути “сідала” на дієту двічі, здавалося, що в мене роздвоєння особистості – то хочу бути стрункою, то ні. Перший раз мене вистачило рівно на два дні. В один із них прийшла до тренера з істерикою. Без перебільшення кричала, що дієта дурна і нікому вона не потрібна. Апелювала тим, що в мене розумова праця і мені треба багато думати, а відсутність їжі заважає мені ефективно працювати. Дякую, тренеру за терпіння. Тоді ми домовилися, що місяць я посиджу на правильному харчуванні, налаштуюся і таки з другої спроби буду дотримуватися дієти.

Далі було цікавіше. Перший день – вроді минув, другий день – думала, щоб він швидше закінчився. Словом, ситуація, майже повторювалася як і в перший раз. Проте, цього разу компроміс з тренером і мої “буду/не буду їсти” не пройшли.

“Будеш пацєтком. Хочеш? Їж”, – сказав мені тренер.

Значить буду. Образилася. Навіть ціле тренування з ним не говорила. А тоді прийшов, мабуть, той переломний момент. Дотримуватися дієти – це вийти із зони комфорту, нехай на короткий час, але зробити це. Подумала собі, що не хочу бути ні пацєтком, ні корівкою, ні кимось ще, хто має зайвий жирок. І найважче відмовитися не від їжі як такої, а від власного “хочу”. Усвідомлюєш, що це не просто врізати харчі, а налаштувати себе психологічно. І коли ти розумієш, що готовий, то вперед – дій. Тверезо розумієш, що все залежить тільки від тебе, а інші можуть лише скеровувати у правильному напрямку. І дієта, то зовсім не вирок, а як один із етапів до твоєї цілі. Коли вже чітко окреслила цілі, поставила рамки, тоді й прийшло розуміння, що треба щось робити.

Тоді ж послухала чому ця дієта ефективна і мені допоможе/врятує/підійде. Чесно, частину не зрозуміла, частину не намагалася розуміти, частину все ж послухала, а решту сотню разів перепитувала. Заскрінила в телефоні меню і кожного дня обрізала на фото те, що вже з’їла. Так мені легше було рахувати дні до кінця дієти. Менша кількість скрінів – менше днів до завершення. Два тижні як-не-як. Перші декілька днів було важко. Постійно думаєш про їжу, а шлунок здається взагалі навчився говорити – “Мала, погодуй мене, прошу ж тебе як людину”. На роботі всі тільки і чули, як я хочу їсти і взагалі не треба мені тієї дієти. ВАЖЛИВО, коли хтось збоку ще додатково допомагає контролювати тебе.

“Люся, ти на дієті. Дай номер тренера, зараз йому розкажу, що ти хочеш щось купити,” – час від часу нагадувала мені подружка.

Працювало і тримала себе в руках – не зривалася. Їла чітко все по дієті. Усвідомила, що їжа це не культ, а здоровий вигляд потребує здорових кроків. Що саме входило у мій раціон сказати не можу, то “секрет фірми”. Проте, переважно це були овочі та курка у надзвичайно маленьких порціях. А для себе зробила декілька висновків:

  • дієта – це не так страшно, як звучить;
  • дієта – це НЕ стиль і НЕ спосіб харчування;
  • дієта – це не чарівний еліксир;
  • дієта – це загартовування.

Позбутися зайвих кілограмів таки вдалося. Не раджу дієти поки Ви самі не усвідомите чи вам це потрібно. Слід розрізняти – хочу схуднути до початку літа чи хочу пройти один із етапів до власної мети. Але найголовніше – чи готові ви до цього психологічно. Бо залежність від їжі, не можливість контролювати апетит, то як куріння чи алкоголізм. “Лікується”, але складно. Якщо вже наважилися, то наберіться терпіння, оточіть себе підтримкою і вірте в свою силу. А я перейшла через дієту, переломила свої “хочу”, пишаюсь. Що ж було і буде після дієти, то вже інша історія. Ну а поки з’їм смачний протеїновий батончик 😉

15.04.2019, 19:30 

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X