WestNews.com.ua

Погортайте родинний альбом і потанцюйте свій внутрішній танець. Як не пересваритися дома під час карантину: поради психолога

26.03.2020, 18:00  |  Автор:   Порепа Петро

Оголошений карантин через поширення захворювання на коронавірус загнав переважну більшість людей по домівках. Люди, які зазвичай бачилися вранці і ввечері дома, а більшу частину часу проводили за його межами, не контактуючи з рідними і близькими, тепер щонайменше на кілька місяців змушені щоденно бути поряд. Попри те, що це члени родин, які, зрештою, обрали собі колись спільне проживання, створивши сім’ї, тривалий час перебування на невеликому просторі навіть найближчих, дається взнаки. Бо всі ми різні, зі своїми внутрішніми потребами, проблемами. І кожна людина бодай іноді потребує побути наодинці із собою.

Як не пересваритися, не з’їхати з глузду, залишитися людьми, чим себе зайняти – WestNews поцікавився у психолога, Наталії Чаплинської. Звісно, віддалено, з дотриманням правил карантину.

– Вітаю. Як переносять вимушену ізоляцію – в даному випадку карантин – люди різного віку, статі, соціального статусу?

– Вітаю. Я би виділила умовно три групи людей. Це: батьки з дітьми молодшого і старшого віку (це ще дві підгрупи). Дорослі люди, які були активними і зараз не можуть себе так активно поводити, як вони це робили раніше. І люди, які є одинокими. Навіть, якщо вони є всередині сім’ї, вони все одно були більше усамітнені і для них теперішня ситуація теж є серйозним випробуванням. Я зараз стикнулася з тим, що найскладніше з дітьми, бо їх треба трохи займати. Ще коли можна було на свіже повітря вийти, то було простіше. Зараз похолодало, а якщо заборонять взагалі виходити з дому, як це є, наприклад, в Італії, то треба буде подумати над якимись вправами, способами спілкування, сферою заняття тих дітей.

– Наприклад?

– Наприклад, ліплення, малювання, фізичні вправи. Дуже добре працюють фізичні вправи, коли батьки роблять їх разом з дітьми. Це і розвиваючі вправи, особливо для дошкільнят, коли можна по підлозі качатися на килимку, перекидатися через голову, тобто, такі забави, де дитина може вихлюпнути свою енергію, порухатися. Тоді й батькам стає легше, бо вони також отримують певне фізичне навантаження. І діти після того стають спокійнішими, бо їм з батьками цікавіше.

Можна згадати таку добру річ, як дихальні вправи. По-перше, ми весь час в приміщенні, треба провітрювати його і отримувати навантаження. Можна відкрити віконечко, чи вийти на вулицю, якщо є така можливість – у кого є власний будинок. Щоби можна було стимулювати наші легені – тим більше, що це й добра профілактика захворювань. Це система йогів, інші практики.

– Люди, які тривалий час наче проживають разом, але бачаться в силу різних обставин рідко (робота, відрядження, друзі, знайомі), тепер змушені бути частіше разом. Як це може вплинути на сімейні стосунки?

– Найосновніше – це навчитися заново будувати добрий стосунок в родині. Це важливо. В Китаї після коронавірусу, я цікавилася статистикою, дуже багато сімей подали на розлучення. Люди не витримали в кризовій ситуації один одного. Це теж є цікавий показник і тенденція. Тому варто задуматися над побудовою стосунків в родині. Я згадую добру давню пораду, яка трохи забулася, бо сьогодні все в електронному вигляді, телефони фотографують, фейсбуки, вайбери, – сісти переглянути свої домашні альбоми, домашні альбоми своїх рідних, згадати історію роду – це неймовірно зближує, дає відчуття тепла, впевненості в собі. Це одна така добра рекомендація.

Є друзі, з якими можна спілкуватися по телефону. Я, наприклад, маю приятельку на Полтавщині. Вона мені написала “я сьогодні зварила капусняк”, прислала перепис. Я їй відписала, що варила росольник. Десь в таком у дусі переписуватися, перемовлятися – це для жінок, можливо. Чоловікам можна порадити зробити якісь домашні справи, які тривалий час відкладалося: впорядкувати в підвалі чи гаражі, на подвір’ї, подивитися, що можна змайструвати. Подбати про свою оселю.

Можна підібрати збірку фільмів, які збиралися переглянути, але на це не було часу, а потім обговорити ці фільми. Це можна робити і в колі сім’ї, і по телефону з друзями – в режимі такої скайпконференції. Тобто, весь час бути на контакті, підтримувати одне одного.

– Зараз дехто має можливість працювати віддалено. І от моделюємо ситуацію – дружина і чоловік працюють віддалено, є необхідність щось терміново зробити. Але тут же є діти, малі діти, а ще старші особи. І хтось когось просить щось зробити, допомогти з дитиною, наприклад, чи щось ще по дому зробити, але інший каже, що в даний момент зайнятий і що зробить трохи пізніше. І на цьому ґрунті виникає конфлікт, бо один із членів родини вважає, що це треба зробити негайно. Як не заходити в такі конфлікти, і як вийти з них, якщо вже вони сталися?

– Напруга в сім’ї не завжди знімається тільки позитивом. Напруга в сім’ї знімається і через конфлікт. Інша справа – як ми виходимо з конфлікту. Якщо ми виходимо з конфлікту конструктивно, отже все гаразд. Тобто ми будуємо нову сходинку в спілкуванні, виходимо на новий рівень спілкування через конфлікт. Головне, щоби в конфлікті не було приниження, зневаги одне до одного. Ми можемо посваритися, але через деякий час люди миряться, і приходять до порозуміння. І все ж, це порозуміння приходить через конфлікт, а не через лагідні стосунки.

Якість самих стосунків залежить від того, в якому напрямку ми будуємо стосунок у конфліктній ситуації. можна йти в деструктив: сваритися, принижувати, ображати, до бійки доходити. Можна йти в конструктив: слухати, чути один одного, намагатися підтримувати один одного, з розумінням ставитися. Це дуже важливо. Конфлікти будуть виникати, бо ми не тільки 24 години на добу разом змушені перебувати. Навіть, коли все закінчиться, ми все одно будемо разом тривалий час. В цьому випадку треба просто зрозуміти і усвідомити, що кожен може мати свою територію, свою, так би мовити, зону, де людина хоче себе свобідно почувати. І кожен має розуміти, що є ще обов’язки, один по відношенню до іншого.

Найважливіше, що є в сім’ї, – це маленьке дитятко. І все зараз навколо нього крутиться, і до нього має бути прикута найбільша увага. І поділу на те, хто що має робити, не має бути. Має бути навпаки: всі разом і поділитися обов’язками. Змінити спектр напрямку комунікації щодо маляти, бо воно найбільш немічне в даний момент.

Все, що робиться в сім’ї, має бути проговорено. Це не стосується тільки карантину. Що найважливіше в сім’ї, – навчитися комунікувати. Як тільки в нас є недомовки і непорозуміння, включаються емоційні стани, амбіції, ми перестаємо чути одне одного. Щоб чути одне одного – треба навчитися говорити один з одним. Це важливо. Якщо в сім’ї є традиція проговрювати все, розповідати, ділитися, без осуду, бо сім’я є найбільшим порадником, то все буде добре.

– Як щодо таких засобів знімання напруги, як алкоголь, секс? 

– Я взагалі противник на даний момент будь-яких засобів, які могли би впливати на психіку людини. Бо вони можуть діяти не тільки розслабляюче. Це, по суті, критична ситуація. А в критичній ситуації вони можуть не розслабляти, а навпаки збуджувати і загострювати критичні стани.

Наприклад, самотня людина під впливом алкоголю може почати жаліти себе, розплачеться і можуть бути непередбачувані наслідки. Я взагалі раджу уникати в критичній ситуації будь-яких таких засобів. Все, що ми робимо, бажано робити усвідомлено, з розумінням.

Щодо сексу, це теж один з багатьох факторів, які знімають напругу. Звісно, зараз церква стверджує, що в час посту треба утримуватися. Але ви разом, сім’я, молоді люди. Якщо є така потреба, то від цього бажано не відмовлятися. Бо насправді, це теж одна з потреб організму, а в таких складних ситуаціях лібідо підвищується.

– Інформація про померлих у цифрах – Китай, Італія, Іспанія, вже є випадки в Україні. Наскільки це впливає на психіку в умовах карантину і стресової ситуації? Як долати такий настрій “ми всі помремо”?

– Так, у багатьох появився такий страх смерті. І основним заспокоєнням є – якщо ви ні з ким не контактували, хто був за кордоном, дотримуєтеся рекомендацій безпеки, варто проаналізувати, звідки він узявся, цей страх. Чого саме смерті боятися. Люди звертаються до мене з такими питаннями. Причому, бояться не стільки за себе, як за своїх рідних: як вони будуть без мене і т.д. Тобто, такі панічні моменти появляються. Треба намагатися від цього відключитися, подумати про щось добре, про навколишніх, які є біля вас. Це так звані прояви депресивних ноток.

І найкращим способом вийти з депресії – є такий внутрішній танець. Вмикайте музику, яку ви любитие і рухайтеся під музику. Це теж спосіб зміни мислення, зміни психологічного, емоційного свого стану. Ті, в кого є такі прояви депресії, їм складно почати танцювати, треба прикласти вольове зусилля.

– Наскільки важко психологічно виходити з карантину, з цієї стресової ситуації ?

– Я вже тривалий час працюю як психолог, який займається реабілітацією хлопців, що повертаються з війни. Я по них зауважила, що вони прожили екстрім, перейшли його, для них дуже важливі моменти зміни їхнього життя. Багато з них змінили професію, місце роботи, змінили стосунки в родинах. Це теж є дуже показовим. Такі екстримальні умови проявляють наші внутрішні душевні стани, духовні цінності. Може бути по-різному.

Соціальні вибухи можуть бути пов’язані не тільки через перебування поряд тривалий час. Багато людей зараз залишилися без роботи. В крамницях подорожчали продукти, багато чого немає. Це теж впливає на людей. До мене навіть зверталася одна жінка в цей час з приводу домашнього насильства. Туди виїздила поліція. Тобто, ця ситуація підсилила і такі прояви.

Тому варто переглянути стосунки із собою, в першу чергу. Нарешті настав час, коли ви можете повчитися самі себе пізнавати. Пізнавати, як людина, яка потрапила в екстримальну ситуацію – як ви реагуєте, чому ви так реагуєте, що відбувається з вами, що ви саме так реагуєте, що стає причиною, коли ви так ще колись реагували. Чи, можливо, ви спостеріагали, як хтось так реагував на подібну ситуацію. Провести такий глибокий самоаналіз. Бо насправді ми дуже рідко такі речі робимо.

Наталія Чаплинська – психолог, голова постійної комісії обласної ради з питань захисту прав учасників і ветеранів антитерористичної операції на Сході України та їх сімей, керівниця волонтерської організації Центр психологічної допомоги учасникам АТО та їхнім родинам.

Після розмови з Наталією Чаплинською, ми звернулися за коментарем до ГУНП в Івано-Франківській області щодо фактів домашнього насильства. Наразі, за словами керівника сектора комунікацій ГУНП в області Христини Максимчак, дані статистики не змінилися. Випадки є, але говорити про сплах домашнього насильства внаслідок карантину, наразі, на щастя, немає підстав.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Глава держави просить громадян не плутати запроваджений Кабміном режим надзвичайної ситуації з режимом надзвичайного стану

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X