WestNews.com.ua

Про нинішній день – сорок святих чи сорок мучеників

22.03.2020, 20:07  |  Автор:   Колибаб‘юк Тетяна

У період карантину у нас з’являється багато часу на вивчення тих чи інших тем, а також на панічні думки, які сіють соціальні мережі. Відома письменниця Дара Корній, щоб трохи відволікти людей, опублікувала на своїй сторінці цікавий пост-пояснення про сьогоднішній день.

Отже, сорок святих чи сорок мучеників за народним календарем:

«…в цей день сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, прилітає з вирію сорок жайворонків, а баби печуть сорок «птичок»» (Воропай О.І.).

У нашій традиції зберіглося багато різних вірувань пов’язаних з пошануванням птаства. Можна цілком слушно припустити, що окремі з них мають дохристиянське походження, тому що вважають деяких птиць не просто крилатими провісниками долі-щастя-поганих чи добрих новин, а й втіленням вищої божественної сили. За народними повір’ями пташок, навіть сорок та ворон, заборонялося кривдити (звісно, є винятки), бо одні з них приносили весну, інші новини чи застереження.
Свято СОРОК СВЯТИХ тісно пов’язане з цими віруваннями. Легко припустити, що якраз це християнське свято перейняло всі народні традиції та обряди, котрі стосувалися справжнього свята зустрічі птахів з вирію, яке в сиву давнину припадало якраз на 22 березня. Адже саме цього дня прийнято було благословляти та всіляко принаджувати скорий прихід весни. Бо віднині день прибуває, сонце починає набирати ярої сили і до нас повертаються з вирію жайворонки. Праукраїнці вірили, що жайворонки – то душі дідів-бабів, котрі якраз вертали до рідної нивки, благословляючи її на щедрість та багатий врожай. Тому прийнято було в цей день пекти жайворонків (не менше сорок пташок), роздавати їх дітям, які носили їх селом, залишали в полі, обдаровували рідних та знайомих, пригощалися ними. Ритуальне печиво-жайворонки – це ¬ жертва весні, добрим духам-опікунам ниви, душам дідів-прадідів. Господині вірили, що лишень в дитячих руках ці спечні пташата набирають магічної сили. Лишень тоді будуть щедро нестися кури-¬гуси, квочки добре висиджуватимуть курчат, а гуси ¬ гусенят і домашнього птаства в господарстві тільки прибуватиме.
При тому співалися веснянки:
– Чом же ти, жайворонку, рано з Вирію прилетів,
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!
– Ой я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой я тії криженьки ніжками потопчу!
Якщо в цей день діти вперше бачили диких гусей, то мали підкинути вгору co¬ломинку, при цьому говорячи: “Гуси-гусенята, нате вам на гніздо, а нам на тепло”.
Дівчата на видані вранці цього дня виходили в поле, на город чи в сад, де добре видно крайнеба, зустрічали сонце і закликали весну, закликали прилітати-вертати додому з вирію соловейків та жайворонків, а хлопці ¬ ластівочок та зозуль.
Пташок викликаю з теплого краю!
Летіть, соловейки, на нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!
Летіть зозулиці, на наші пашниці!
Летіть до криниці напитись водиці.
А ще в цей день усім без винятку, і старим, і малим, доводилося топтати ряст (в прямому значенні цього вислову), примовляючи при цьому:
Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров’я дасть, дасть.
Іще буду топтати,
Щоб на той рік діждати.
Топчу, топчу ряст, ряст.
Наші предки вірили, що таке ритуальне дійство допоможе ще рік в доброму здоров’ї відлітувати.
На Переяславщині в цей день дівчата варили сорок вареників з сиром чи пекли сорок пирогів з маком і частували хлопців — на добру долю і «щоб мороз любисток не побив» (ви ж пам’ятаєте, що якраз відваром любистка українські красуні полоскали волосся, щоб причаровувати хлопців та чоловіків) . А все тому, що дівчата добре пам’ятали народну прикмету, що від сорока святих ще може бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Бо «які 40 мучеників, такі й дальших 40 днів буде».
А ще дівчата в цей день активно ворожили на веретенах та на 40 галузках, при цьому промовляючи спеціальні заговори для причаровування юнаків. Не дарма в цей день прийнято було частувати хлопців смачними пирогами з маком чи запашним хлібом. Тому в цей день хлопцям треба бути дуже обережними, особливо коли Вас пригощає якась зваблива красуня. Хто зна чого там намішано? Недарма весела стара веснянка про це таке співає:
Дівки чарівниці
Закопали горщик каші
Посеред вулиці.
Закопали горщик каші
Ще й ракові клешні,
Щоб ходили парубки
Далекі й тутешні.
Ой вийду я на вулицю
Та й стану я, стану.
Одна несе вареники,
А друга сметану.
Вареники у кишеню,
А сметана рідка,
Іди собі, дівчинонько,
До вражого дідька.
Якщо весна рання і тепла, то інколи в цей день навіть сіяли мак та горох. В народніх оповідках щодо цього існує протиріччя: одні кажуть, що хто сіє горох на Сорок Святих, тому вродить по сорок стручків на стеблині та по сорок зернин у стручині, а другі твердять, що, навпаки, гріх сіяти в цей день, бо свято.
А ще у народі говорять таке: «На Сорок Святих сорока іменинниця». Чуєте, як вона нині під вікнами радісно скрегоче? І це неспроста. В українському фольклорі явище так званої народної етимології зустрічається досить часто. Згідно нього слово «сорока» ніби походить від слова «сорок». Отже, цей птах, за народнім поясненням, «охрещений» на Сорок Святих, а тому отримав ймення сорока.
Зовнішність і характер сороки широко згадуються в народній творчості. Про бідність у господарстві приповідка говорить: «На голу кістку і сорока не впаде!» «Ще сорока не побіліла!» — мовляв, цього тобі зробити не вдасться. «Сорока на хвості принесла!» — кажуть про чутку. «Сорока летить, а собака на хвості сидить!» — так, жартома, характеризують тих людей, котрі полюбляють казати нісенітниці. А ще говорять і дуже слушно: «Не роззявляй рота, бо сорока влетить». Коли зустрічають несподіваних гостей, то часто промовляють: «Сорока скреготала — гості казала!» і так далі…
І наостанок, ще одна для Вас весняночка, де згадується та сама сорока-білобока:
— Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?
— У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку.
А ворони оснують,
А сороки витчуть,
А білії лебеді
Ще побілять на воді,
А лугові пташки
Пошиють рубашки.
(за етнографічними розвідками С,Килимника, О,Воропая, О.Чебанюк).
З святом усіх добрих людей! Ходіть здорові!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП-11 народних фразеологізмів і що вони означають

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X