Станіславів вчора і сьогодні: як виглядала вулиця Бачинського 100 років тому. ФОТО

16.07.2019, 13:28  |  Автор:   Менів Андрій

Франківці щодня прогулюються вулицями міста, але не всі задумуються, як виглядали наші вулиці, наприклад, 100 років тому. Усе це можна побачити та порівняти з тим, як виглядає сьогодні у нашій традиційній рубриці WestNews “Станіславів вчора і сьогодні”.

Сьогодні мова піде про вулицю Бачинського – найкоротшу в Івано-Франківську, розташовану в самісінькому серці міста. Її довжина – лише 60 метрів. Незважаючи на такі мініатюрні розміри, вона має дуже цікаву історію.

Історія

Власне, на мапах 19-го століття її нема. Точніше є, але як початок вулиці Липової (Шевченка). У грудні 1900 року магістрат вирішив від’єднати її частину від площі Франца Йосифа (Вічевого майдану) до вулиці Собеського (Січових стрільців).

Назви

Нову вулицю назвали на честь Францішека Смольки(1810-1899) – польського патріота й політичного діяча. Він понад 10 років був президентом австрійського парламенту. Мешкав у Львові, де виступив організатором насипання кургану Люблінської унії, який нині увінчує Високий замок.

У часи ЗУНР вулиця носила ім’я українського історика Драгоманова, потім знов Смольки, а потім Петлюри – за німців. Після війни совіти увіковічнили тут пам’ять Фрідріха Енгельса, писав “Репортер”.

Ще перед розвалом СРСР вулицю, одну з перших у місті, перейменували на честь державного діяча Левка Бачинського. В історію він увійшов як віце-президент ЗУНР, потім працював тут адвокатом, похований на старому станиславівському цвинтарі.

Архітектура

Як писав історик та краєзнавець Іван Бондарєв, будинки №2 і №4, в період між 1874 та 1880 роками, збудував єврейський купець Марк Ландау. Після нього кам’яницями володів якійсь Адольф Бик, а в нього нерухомість купив калуський пивний магнат Аба Мюльштейн. Останньою власницею маєтку в 1940 році значилася Фанні Шпіндель. Одразу після побудови більшу частину приміщень кам’яниці №4 орендував Австро-Угорський банк. 23 вересня 1889 року кілька кімнат у кам’яниці Адольфа Бика зайняла міська пошта, яка не мала власного приміщення.

Перша телефонна станція

9 лютого 1894 року міністерство торгівлі дало дозвіл на відкриття у місті державної телефонної станції. Знаходилась вона якраз на першому поверху будинку №4.

У книзі «Етюди старого Станіславівова» Михайла Головатого йдеться про те, що на початках було лише 12 абонентів. Це пояснювалось надзвичайною дорожнечею нововведення. Установка апарату коштувала 50 ринських злотих*, стільки ж тягнула і річна абонплата. Для порівняння – середньостатистичний робітник заробляв на день 1,5‑2 ринських злотих. Тим часом, для пошти, телеграфу й телефонної станції апартаменти були відчутно затісні.

Газета «Кур’єр Станіславовский» писала, що «міська пошта і телеграф містяться, на відміну від залізничної пошти, у тісній приватній кам’яниці по вулиці Смольки. Єдині вузькі сходи ведуть на другий і третій поверхи, в разі пожежі треба хіба вискакувати через вікна».

 

У 1909 році пошта переїхала у нове приміщенні, будинок знову став житловим.

Редакція культового газети

У кам’яниці №2, у невеличкій кімнатці на першому поверсі, ініціативна група готувала перший номер польської газети «Кур’єр Станіславовський», який вийшов 4 квітня 1886 року. Її засновником і першим редактором був один із керівників антиросійського повстання Агатон Гіллер.

Газета виходила до 1939 року і далеко обійшла конкурентів по довголіттю і накладах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Станіславів вчора і сьогодні: як виглядала вулиця Тарнавського 100 років тому. ФОТО

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X