Станіславів вчора і сьогодні: як виглядала вулиця Василіянок 100 років тому. ФОТО

17.05.2019, 18:20  |  Автор:   Менів Андрій

Франківці щодня прогулюються вулицями міста, але не всі задумуються, як виглядали наші вулиці, наприклад, 100 років тому. Усе це можна побачити та порівняти з тим, як виглядає сьогодні у нашій традиційній рубриці WestNews “Станіславів вчора і сьогодні”.

Вулиця Сестер Василіянок — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Грушевського до вул. Галицької. Знаходиться на півночі центральної частини міста.

Історія

Вулиця існувала ще у XVIII вона з’єднувала вул. Галицьку із с. Заболоття. В той час, в районі Галицької простягалася вздовж ставу, на місці якого тепер знаходиться парк Воїнів-афганців. Забудова вулиці розпочалася у 1790-тих роках. В середині XIX ст. являла собою продовженням вулиці Заболотівської, початок якої вів від нинішньої Незалежності.

Вулиця Заболотівська на Плані міста Станіславова (1904 р.)

Назви

В 1912 році на честь 300-ої річниці від дня смерті польського проповідника та письменника Петра Скарги вулиці присвоєно його ім’я. За часів ЗУНР була перейменована на Петра Могили.

Під час німецької окупації названа на честь Егерлендера. Від 1946 р. іменувалася вулицею Панфіловців. 1993 року вулиця отримала свою теперішню назву.

Архітектура

№3. Житловий будинок (п. 20 ст.) – пам’ятка архітектури місцевого значення (№241-іф);
№5. Житловий будинок (1911 р.) – пам’ятка архітектури місцевого значення (№242-іф);

№11. Житловий будинок (1870-і рр.) – пам’ятка архітектури місцевого значення (№1071);
№ 11а. Житловий будинок (п.20 ст.) – пам’ятка архітектури місцевого значення (№1072);
№13. Житловий будинок (к.19-п.20ст.) – пам’ятка архітектури місцевого значення (№243);


№15. Житловий будинок (1870-і рр.) – пам’ятка архітектури місцевого значення (№1073);

№17. Монастир Сестер Василіянок (архітектори: І. Левинський, О. Лушпинський; М. Грицак — добудова 1938 року.);

У квітні 1911 року з ініціативи єпископа Григорія Хомишина розпочалося будівництво нового багатофункціонального комплексу, до якого входили будинки навчального, житлового та культового призначення.

Призначене для навчальних закладів праве крило монастирського будинку звели до травня 1912 року. І сюди зразу ж переселилися Сестри. Також тут розмістили вчительську семінарію, трикласну виділову школу та чотирикласну народну школу, а також конференційну залу; на першому поверсі – інститут, а на другому – монастир, каплиця та новіціят.

На той час це була одна з наймодерніших новобудов Станіслава, оснащена системами центрального опалення та водопостачання.

Під час Першої світової війни монастир сестер Василіянок став притулком для сиріт. Важливу допомогу в проведенні цієї роботи надавала діюча в місті місія Американського Червоного Хреста, яка влаштовувала кухні та притулки для жертв війни, допомагаючи їм одягом та медикаментами. За її підтримки при монастирі були зорганізовані кухня і сиротинець для бездоглядних дітей. Сестри дякували Богові не тільки за самозбереження, а й за нову царину служіння ближньому.

Втрачені будівлі:

№52. Музей родини Гриневичів (пам’ятка архітектури середини XIX ст.)

Будинок належав родині відомої письменниці Катрі Гриневичевої. Приїжджаючи зі Львова до родини, Катря Гриневичева часто гостювала у цій  кам’яниці. У 1980-х роках будинок правив за конспіративну квартиру для забороненої УГКЦ. Тут не раз збиралися дисиденти Левко Лук’яненко, Микола Поровський, Роман Круцик.

Перед смертю Ірина Гриневич заповіла половину будинку з боку фасаду «Союзові українок» з єдиною умовою — що в ньому облаштують родинний музей Гриневичів. Музей працював у садибі від 2001 до 2012 року. Подальшу долю кам’яниці, мабуть, годі переказувати, адже її зруйнували, а на місці попри числені протести та скарги звели багатоповерхівку…

Будинки №12 та №14 

Місцеві краєзнавці розповідають, що будинку з колонами – понад 200 років. Він пережив Мармулядову пожежу та дві війни. Це був останній будинок такого зразка у Івано-Франківську – яскравий приклад міщанської забудови передмість першої половини XIX століття.

Будівлі радянського періоду

№4. Обласне управління статистики, (1971—1974рр., архітектори: М. Назаров, О. Івасик);
№48. Обласне управління лісового господарства та «Прикарпатліс», (1966);
№62. Торговий дім «Галичина», (1971 р., архітектор: І. Гринів)
№64. Теологічна академія УГКЦ, (1958 р.)

Підготував Андрій МЕНІВ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Станіславів вчора і сьогодні: як виглядала вулиця Вітовського 100 років тому. ФОТО

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X