Станіславів вчора і сьогодні: як виглядала вулиця Вітовського 100 років тому. ФОТО

26.04.2019, 22:00  |  Автор:   Менів Андрій

Франківці щодня прогулюються вулицями міста, але не всі задумуються, як виглядали наші вулиці, наприклад, 100 років тому. Усе це можна побачити та порівняти з тим, як виглядає сьогодні у нашій традиційній рубриці WestNews “Станіславів вчора і сьогодні”.

У центральній частині міста, від площі Ринок до вулиці Січових Стрільців тягнеться вулиця Вітовського, що складається із двох частин, що виникли з різницею у два століття.

Початкова частина вулиця, яка до радянського вторгнення, була східним боком площі Ринок, є ровесницею міста і походить із ХVІІ століття.

У 1958 р. радянські владарі «ліквідували» ринкову площу, давши кожній стороні чотирикутного Ринку окрему назву. Тоді назва була названа іменем М. Щорса, більшовицького військового діяча.

Продовження вилиці за межами Ринку виникло у другій половині XIX століття, після знесення фортечних мурів. Там, де вони були, вулиця розтинає навпіл пл. Міцкевича. Так вулиця вийшла із середмістя на Тисменицьке передмістя.

Ця частина вулиці у вересня 1875 р., в дні, коли в місті проходила перша крайова рільничо-промислова виставка, була названа на ім’я польського поета-повстанця, представника «української школи» в польській літературі з року Окша – Маврикія Гославського. Він помер 17 лютого 1934 році в Станіславській окружній тюрмі по вул. Старозамковій, 2, автор поеми «Поділля». Його могли збереглася в Меморіальному сквері і є найдавнішою серед збережених.

Іменем Дмитра Віторвського – таку назву має вулиця з 1991 року колишня вулиця Щорса. Д.Вітовський – видатний український військовий та державний діяч, полковник УГА, один із найславетніших наших земляків. Народився 8 листопада 1887 року в селі Медуха Галицького району в родині селянина. Закінчив Станіславську гімназію та Львівський університет. Працював у станіславській адвокатській канцелярії. Брав участь у боротьбі за Український Університет, з 1914 р. — сотник УСС. з часом очолив збройні сили ЗУНР. У травні 1919 року член делегації ЗУНР на конференції в Парижі, а повертаючись з неї загинув в авіакатастрофі. Похований у Берліні. На початку 1919 року працював у Станіславові як організатор УГА.

Архітектура

Майже всі будинки на цій вулиці побудовані ще за Австрії. Три з них – №7 (мур., 1892 р., № 411-іф),
№11 (мур., 1912 р., № 1043) та №19 (мур., 1913 р., № 412-іф) – є пам’ятками архітектури.

Єврейський квартал

Після розібрання укріплень станиславівської фортеці територію на місці сучасного скверу Руської трійці, що за головним корпусом мед університету, забудували. Зокрема, звели кілька житлових будинків та споруду кагалу – утворився єврейський адміністративно-релігійний центр. Під час другої світової війни його було зруйновано. За однією, її знищили німці у 1942 році руками самих же євреїв з гетто. Згідно з іншою, у всьому винні радянські льотчики. Напередодні штурму Станіслава влітку 1944-го більшовицьке командування вислало бомбардувальник, який мав розбомбити німецький штаб, що містився у теперішньому адмінкорпусі медуніверситету. Але пілоти схибили та влучили в єврейський квартал. Після війни руїни розібрали та розбили невеличкий скверик.

Відома кам’яниця Гаусвальда (вул. Вітовського, 11) – другий п’ятиповерховий будинок міста. Він належить до найкращих, так званих «люксусових», будинків австрійського періоду, з усіма зручностями і одним із перших у місті ліфтом.

Його зводили на замовлення власника фірми металовиробів і зброї Карла Гаусвальда за проектом Фридерика Януша. Будинок був готовим до заселення влітку 1913 року, але магістрат спершу відмовив власникові у концесії на замешкання, бо той, відступивши від плану, самовільно добудував п’ятий поверх від теперішньої вулиці Вітовського. Цей будинок теж дійшов до нашого часу майже у первісному вигляді. Лише з даху зникли масивні стовпчики і втрачено купол – кутову шоломовидну вежу.

 

Перша пошта та нездійснений проект готелю “Ревера”

В 1908 року збудували на розі вулиць Гославського та Собеського (нині Вітовського та Січових Стрільців) чотириповерховий будинок пошти у стилі неоренесансу, наріжну частину якого увінчував цибулястий купол. Крім пошти, там отримали прописку телеграф і телефонна станція, а на горішніх поверхах розмістилися житлові апартаменти, які підприємливий видавець, банкір і забудовник вигідно здавав в оренду. Проект кам’яниці розробив знаний у місті архітектор Ян Томаш Кудельський, який долучився до спорудження більшості найвідоміших будинків міста. Свою працю архітектора він починав у Львові під керівництвом славетного будівничого Захаревича, а 1893 року був заангажований до спорудження у Станиславові приміщення для Дирекції залізниць (тепер – приміщення медичного університету). Відтоді Кудельський осів у місті і став ледь не головним тутешнім зодчим.

До речі, за задумом архітектора поруч із новим приміщенням головної пошти мав повстати також будинок повітового староства, а замкнути квартал повинен був готель «Ревера» (названий так на честь батька засновника міста Станіслава Ревери Потоцького). Проекти цих споруд, які мали створювати єдиний архітектурний ансамбль, досі зберігаються в архіві Івано-Франківської області. Але, через передчасну смерть 1910 року замовника будівництва Станіслава Хованця реалізувати ці наміри не вдалося.

Новий поштамп

У 1937 році міністерство пошт і телеграфів придбало у міської управи 2000 квадратних метрів скверу та почало будову поштамту із кошторисом в 1 млн. злотих. Перед тим пошта не мала власного приміщення і 30 років винаймала кам’яницю за теперішньою адресою Січових Стрільців, 15 у багатіїв Хованців, писав “Репортер”. 

Журналісти-дотепники насміхалися з того, що перший поверх не мав вікон і порівнювали споруду з американською тюрмою «Сінг-Сінг». Навіть коли в листопаді 1938 року поштамт був введений в експлуатацію, недоброзичливці пропонували обсадити його липами, сховавши в зелені (що, зрештою, і було зроблено).

Сам будинок є цегляний, чотириповерховий, у плані прямокутний, з боку вулиці Січових Стрільців обведений масивною кам’яною огорожею. Ця, фактично остання громадська споруда польського періоду, зі строгими геометричними формами є яскравим зразком функціоналізму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Станіславів вчора і сьогодні: як виглядала вулиця Страчених 100 років тому. ФОТО

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X