Там світиться і святиться наша паска

Власта ВЛАСЕНКО 23.04.2019, 17:07 

П’ята ранку. Крізь дрімоту я виджу бабу. Вона в шаляновій фустці, в камізельці, на бабі – біла сорочка, і це робить її схожою на молоду. Баба дуже вбрана! Ніколи така не вбрана як нині. Вона навпроти вікна вічитує оченаш і трохи навіть світиться білим… На бамбетли – вмаєний вішитьом кошіль, і раз на рік я розумію що таке багатство.

Рипнули двері, і ми виходимо з хати – я, баба і великодний кошіль. Таке всьо нове, щедре, я не звикла до таких розкошів, то хвалюся світови новими мештами, а він мені – новим днем…Вночи був дощ, мокра марунька ліпиться на мештовий білий лак, я вівтирую то пальцями і трохи шпотаюся. В очі мене пече, тіло моє ще спит, я несу його сонного до воріт, а баба сміються в фустку і кропліт мене й кошик черешневим цвітом.
Ми йдемо світити паску. Я дрібочу за бабов і все собі думаю як наша паска буде світити… Я думаю, що наша буде світити найліпше.
Ще дуже тихо.
Горобці пробуют великодний світ на смак і звук… Цвірінь…цінь, цінь…. Ціхонько так. І я чую як вони побожно стримуються, щоб не верещати… Листки помежи цим скриплять і вивертаються, пахне дощ, паска, ковбаса з кошелє, цвіт з черешні, мій новий плащик…
Всьо поперемішувалося в один запах і морочит мені голову, і я тремчу від холоду і цього світу, що дивиться в мене…
-Ба, а коли то вже мож їсти?
-Ціхо будь…
І в село зачинают входити великодні дзвони. Перший «бам-м-м-м» гупає селови в серце, і воно стрясає з себе буденність, воно вбирає білу сорочку, зав’єзує собі черешневі китички на дудах. Другий «бам-м-м-м» падає в садкові стовбури, гуде, гуде, перебігає моїми малими кісточками, мене трясе від цього, з глини встают нарциси, маргаритки, братчики, ромашки, я думаю, що це малі архистратиги і серафими… Гоп, гоп, вітер махає ними, вони відсторонено усміхаються і вклоняються мені, а я їм… Дзвони вже чинять галас, ритм, галалойкают то тонше, то грубше, горобці їх перекрикуют, посміліли, цвірінькають хто май борше годен зробити світочний рейвах, Це всьо йде з нами світити паску…
Ми майже перші. Лиш пару кошиків коло каплиці. Ще темно.
-Ба, мож зайти туда?, – цокочу зубами
– Йди, але перехреститисі файно…Лиш не навіґлі, а по-людські дивисі, бо боженька всьо видит
З каплиці пахне ладаном і свічками. Перед дверми складаю пальчики і на совість хрещусі, бо не знаю, як боженька, але баба точно всьо видит.
В старій капличині так тихо, що я зачинаю чути як сильно дивиться той Бог, шо баба розказували. Всьо мовчит навколо. Я маю розуміти цю мову.
Баба входіт і берут мене за руку.
Чорні порепані хрести трохи пуджіют мене, я жєлую прибиті божі ноги. Висока груба свічка, з жовтого-сірого воску досігає мого росту і через мерехтячий ґнотик я дивлюся на білі птахи з людськими лицями…
Вони сидять всюди. На потрісканих хрестах, на іконах, на фанах, в дрібних дірочках старезних деревяних фігур. Я примружую око – ґнотик у свічці схилив голову як Христос, а сам Христос дивиться на мене з ікони через вогник… Блим, блим…Я стискаю бабину руку. Бог дивиться з ікони і дивиться, дивиться і дивиться…
-Ти боїшся?
-Баба казали, що Ти вмер…
-Дай мені рученьку…
Ми з Богом сіли на лавку.
-Дивися!
З-за ікон вийшли білі птахи з людськими лицями. Вони стали посеред каплиці. Вони зав’їзали штапельові фустинки і запустили крила в дим і ладан. Сонячний промінь тримає край чаші, вони лиють молоко на сонце і на крила, вони місять місяць, зорі, сонце, пупінки, яблука з черешнями, підливают сік з трави…З сухого робиться мокре, з мокрого – туге, з білого-жовте, з жовтого – кругле, з круглого – живе…А вони місять, місять, ґнотик хитається, блим, блим… В каплици пахне людським тілом і божов глинов, і вони несуть Йому Чашу з життям…
Там світится і святиться наша паска…

23.04.2019, 17:07 

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X