WestNews.com.ua

Таємниці Дідової аптеки

31.07.2020, 16:15  |  Автор:   Власенко Власта

Коли йти з Бережниці вздовж Чорного Черемоша до криворівнянського роздоріжжя, то це значить чути невидиму присутність живих богів, божків, божечків, божеств вздовж всієї дороги…Вони сидять на деревах, півкають в травах, перелітають в повітрі, пахнуть жовто-зелено-синьо і, головне, мовчки спостерігають за тобою чи годен ти увібрати в себе всю ту красу світу, що навколо. А ти йдеш, йдеш, і твоя хода – повноцінна медитація і різнокутне абстрагування від суятних думок, ти розчиняєшся, змішуєшся з ними всіма і пливеш, перепливаєш і переливаєшся з тіла людини в тіло жовтого звіробою і чебреців…

Світлина від Власти Власенко.

Дорога приносить мене до старої хати з сірих плиниць, на якій пише «Дідова аптека». Хата ніжиться на сонці як кітка. Я передбачаю, що в дідовій аптеці – звичайні скляночки-баночки та пучечки трав, але чомусь хочу туди повернути. І повертаю.

Троє дверей на клямках. Тиша. Сонце.

Двері замкнені, і я збираюся йти геть.

Але.

Дощ має на мене инчі плани і різкою раптівкою пересікає мені дорогу.

Я повертаюся до хати.

Зачинають плисти дощові дихаючі тумани, вони осідають на дах, хата враз набирає іншого змісту і оживає. Я тулюся до старих стін, вдихаю їхню сірість і прілість і вологість…

Присутність старого, невідомого мені діда-знахаря значиться на відкритому стриху межи сухих страв. Я тулюся спиною до одвірка, наші з хатою тіла стають з одної глини…І двері мені відчиняються…

Микола Плитка  – криворівнянський молодий хлопець, що придумав і зробив у селі з дідової старої хати музей трав і настоянок та назвав його  «Дідова аптека».

 

ТАЄМНИЦІ АПТЕКИ

Тата-мами вже нема, нема вже і діда, але Микола найперше – онук свого діда Ивана по маминій лінії. Микола спілкується трохи по-гуцульськи «закрито», обережно. Ми сидимо під хатою на мішках з сіном.

Як ти памятаєш діда?

Дідо як дідо. Вмів багато. Носив трави з лісу, а я за ним бігав туда-сюда. В селі багато людей вміли травникувати, бо гуцульські люди – не «балувані», всіляких хімічних ліків не дуже мали, тому мусіли вміти всьо по-свому, аби жити. А дідо мій Иван знав трохи май білше може як инчі люди.

Дідо – знахар?

Дідо мій Иванчик, як і більшість гірських людей, був травником, але що дід – знахар, то так «не мож було казати» і зараз не дуже мож. Бо то наразі тут аж так дуже ніц дивного нема – знатися на травах у самім серці Гуцульщини. Але знання треба мати. Є такі травницькі секрети, що я ніколи нікому не розкажу, бо то наша з дідом тайна. А є і загальновідомі, які знає каждий нелінивий гуцул.

Які то до прикладу?

Трави треба збирати навесні та від початку літа до осені. Навесні: молода кропива на сироп і настоянку , іван-чай для чаю, кульбаба на сироп як мед. На початку літа – афина на настоянку від шлункових розладів, арніка для настоянки хворих суглобів (приймається і внутрішньо і зовнішньо). До речі, коли арніка розквітає, то місцеві жителі збирають її на експортне замовлення. В Німеччину, до прикладу, експорт арніки – 170 грн за 1 кг сирої квітки. За суху- значно дорожче. Але робота зі збирання арніки – нелегка, та і треба, найперше, знати де ці квітки  ростуть. Щодо коренів, то скажімо, корінь дженджури, тобто тирличу жовтого, а також родіоли рожевої – золотий корінь або карпатський женшень  – ростуть високо і локації їхні рідкісні. Корінь родіоли треба копати восени, бо тоді він набирає найбільше сили, а ось трави треба збирати і навесні,і  влітку, ну як які, але обовязково рано, з росою, поки сонця нема,бо ввечері  трава втрачає  силу сонця… Сушити, приміром, деревій, звіробій, материнку, іван-чай треба в підвішених пучках у темному затінку на горищі, а ось коріння кульбаби  можна спочатку на сонці, а потім, коли випаруться волога, теж ховати у притінене місце з великою кількістю повітря.

Що є в твоїй  «Дідовій аптеці»?

Є три кімнати, чай з трав, настоянки з коріння і ягід, змії, мухомори, стрих, коновки, кочерга,піч, казани, відвари, настоянки, сиропи і дідовий дух, котрий добре пантрує що і як я роблю…

В нас мож побувати на екскурсії, мож не тільки купити, а й самому скуштувати карпатський теплий чай з семи трав, продегустувати спиртові настоянки і вітамінні сиропи, які ми самі виготовляємо за старими рецептами і пропонуємо людям вийнятково для профілактики різних захворювань та зміцнення імунітету.

Ти сам збираєш трави, ягоди, коріння?

Та чому? Спочатку то збирав сам, а зараз ми з друзями, які є у моїй травницькій команді, збираємо разом, просимо про допомогу місцевих людей, які знаються де і що і коли зібрати, робимо їм замовлення і маємо те, що нам потрібно. Де не повернешся – скрізь ліки, тому використовуємо для лікування та профілакти трави та зілля зібрані на наших Гуцульских полонинах та лісах. Ми отримали та навчилися використовувати знання наших предків, адже найдорожчі, і найякісніші ліки ростуть у нас під ногами.
Особливо, коли нам говорять про вірус, то в нас вакцина вже напоготові: якнайбільше робіть профілактику травами, бо в наш час трави відіграють важливу роль.
Ми живемо в унікальному середовищі, в самому серці Карпат, де і рослини мають унікальні цілющі властивості, тобио, ми вибрали найкращу місцевість для збору. Тому шукайте лікаря в природі і не задавайте клопоту лікарям в лікарні.

Чому аптека? І що за таємне 1956 на логотипі аптеки?

1956 – рік народження мого тата…Ну якось так. Я так захотів  – поставити ці цифри в логотип. А щодо аптеки, то  сю хату лишив по собі мій дідо Иван, він дав моїй мамі таке придане. Ну я вже то казав. Мені важлива пам’ять про діда, я і сам гадаю, що повинен не лише любити на словах, те, що мені дає ця земля, на якій жию, а й дати щось і іншим людям, які не мають щастя жити в Криворівні (сміється-авт.) Тому роблю те, що вмію. Тому і виникла ідея «Дідової аптеки», щоб могти там і сушити трави, і робити чаї і настоянки, і одночасно проводити екскурсії для людей, котрих приводить до нас дорога.

Чи дає тобі це прибуток? Чи можеш ти назвати себе бізнесменом-травником?

Ну якщо серйозно, то само собою. Фист великих прибутків з того не маю, але це справа, яку я люблю, і вона мені приносить і дохід. І фінансовий, і розвитковий,і емоційний. Щоправда, фінансовий –  сезонний дохід, коли є багато туристів. Говорити про те, що моя праця має тільки альтруїстичний відтінок, було б нечесно, адже люди платять мені за мою роботу, як і я плачу за роботу тим, хто мені допомагає. За сезон літа приходить біля 150 дітей, біля  400 дорослих, на період карантину все. звісно, змінилося. але і тепер маємо доста відвідувачів. але емоційний прибуток я маю щодня, бо мені подобається з друзями робити те, що я роблю. Воно чесне і справжнє.

Трави і коріня сушимо тут, а розфасовуємо вже в сусідньому селі, де маємо більше і пристосованіше приміщення. А ось справу з настоянками я тримаю під своїм особистим контролем і теж маю на їх вистоювання і оформлення  окреме приміщення.  Бо настоюватися, приміром, чорногірський корінь женьшеню має 9 місяців в скляні посудині, ягоди і трави можна настоювати менше часу як в склі так і в дереві.  

Хто хоче трохи посмакувати натоянками – йде до нас на екскурсію, хто собі що сподобає – то купує додому, чи везе на подарунок друзям. 

То що по чому в “Дідовій аптеці”?

Ну вся ця інформація в нас на соцмережах, але загалом скажу, що екскурсія, у вартість якої входитьдегустація чаю,  дегустація настоянки, облаштована фотозона та інше, для людей від 1-5 осіб – 250 грн, а від 6-9 осіб – 400 грн. Чай коштує 35 грн, а настоянка від 120-до 150 грн за карафку.

Які настоянки ти пропонуєш, з чого вони? Як ти їх робиш?

Настоянки тут різні – прерізні, понад 20 видів. В основному – настоянки для профілактики тих чи інших захворювань. Одні з трав і ягід (то слабші), а инчі – з коріння трав (то май борші). Настоянки роблю на спиртовому різнопроцентному так званому домашньому продукті (то самогонка, але Микола свариться, аби я так не казала – авт.)Плоди дерев та кущів збагачують людський організм життєвонеобхідними вітамінами. Наші предки про це знали. Одним з основних засобів зміцнення захисту від різних недуг була вітамінізація. У профілактичних цілях гуцули часто використовували настоянки. Хизуючись власним здоровям перед різними недугами, свої секрети називали різними загадковими назвами. Додаючи собі впевненості, лікам-магічност,і знання передавались з покоління в покоління. Ось вам і мій живий приклад – осучаснені настоянки з потаємними назвами, виготовлені за старовинними рецептами. Назви, до речі, всім нашим настоянкам дав відомий поет, історикознавець музею Івана Франка в Криворівні, наш музейний аптекар-екскурсовод Василь Зеленчук

ТАЄМНИЦІ ТЕМНИЦІ

Важкий засув падає на землю, тиша сполошено злітає, і тобі відкриваються Перші двері. Дощовий туман проходить першим, за ним вступаєш ти… Тут темно, тільки блимає лямпа на драґари. Але ти не повинен за собою когось туди вести. Най не йде ніхто, най не розказує тобі історію що тут і як. Ти все сам відчуєш…

Над тобою висять сотні пучків сухих трав – так починається стеля першої кімнати, яка веде на стрих, на якому – деревяні коновки і глиняні макітри. Але ти поки-що туда не смієш. Ти стоїш коло дверей в лівому кутику, туман повзе підлогою, дощ відкриває тебе і ти зачинаєш чути, як трави шепочуть, шепочуть, шепочуть, як отава з підлоги пробує обвити тобі ноги і втягнути тебе в цю млосну містичну круговерть запаху і візій…

 

Треба стати посеред кімнати і дозволити травам прийняти тебе…Тоді світ позад тебе зникає, тільки ти і ця темничка, повна прозоростей і свобод, повна сили і притишених істот, що спостерігають за тобою, чи чистим ти сюди зайшов…

Напівтемрява нарешті маркує тебе, і ти можеш запустити руку в полотняні міхи, в яких сушені трави.

Це чай. Чай діда Иванчика.

Який ти візьмеш з собою.

Заспокійливий (меліса,мята, материнка, чебрець, глід, ожина, верес)

Заспокійливий чай рекомендують в Дідовій аптеці для сімейного вжитку, коли діти за цілий день на нервували маму, а тато пізно прийшов з роботи, і шоб не виникало питання одне до одного, то добре сісти в сімейному колі і випити цего чаю!
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ:
нервове збудження, нервове виснаження, дратівливість, занепокоєння, безсоння, неврастенічний синдром.
СКЛАД: меліса, материнка, чебрець, м’ята, лист ожини, вереск, плоди глоду.
ПРИГОТУВАННЯ: 1 ст.л збору залити 0,25 л. кип’ятку, настояти 15-20 хв. Процідити і вживати 2-3 кружки в день за 20-30 хв. До їжі.

А ще є інші чаї, їз тут понад 33 види.

  • Печінковий (деревій, календула, безсмертник, звіробій)
  • Похудай (парило, звіробій, календула, піжмо)
  • Дитячий (малина, чорниця, ожина, калина)
  • Чай на бляті (липа, ягода шипшини, листя іван чаю)
  • Жіночий (кропива, материнка, м’ята, чебрець, меліса) та багато інших…

ТАЄМНИЦІ ЗМІЙ

Вона зустрічає тебе прямо з порогу Других дверей.

Вона сидить в прозорому слоїку на печи справа. Гадюка сіра отруйна. Але ти вже не боїшся і тобі не страшно. Бо ти менш-більш чистий. Бо ти був у темниці сушених трав. Тому ти віриш Їй, а вона – тобі. Бо ти не закритий вже, бо тебе прийняли, ти пройшов Перші двері.

Хвилю ви дивитеся один на одного, а далі ти гамуєш в собі страх, бо стара дідова піч така добра до тебе, обгортає теплом важкого блята, теплом чугунного казана, звідки парує чай семи трав…Ти проходиш вглиб кімнати, але вони дивляться за тобою, хоч і неживі, а завмерлі в спиртовому розчині, котрий зберіг їхні тіла, але витяг з їх зубів всю отруту, котра має не вбивати, а допомагати людям.

Отруйну гадюку ловлять ще живою, ще живою запускають в слоїк і заливають в слоїку спиртом, там вона випускає отруту і завмирає..Тільки такі настоянки мають цілющі сили.

Ловити їх треба рано…Побачивши змію, триматися на невеликій відстані і стежи, щоб вона  несподівано не атакувала. Вона може лякати – шипіти, підстрибувати, але це не страшно. Треба повільно відступати. Не тікати ніколи. Тому їх можуть ловити тільки знавці, ті, що не з лякливих. А потім, вибравши момент, атакувати ​​її, миттєво притиснувши до землі палицею-рогаткою, схопити біля голови –  і в мішок. 

Зміїна отрута ще за часів Авіценни була відома як лікувальна, проте ми перестали слухати землю, нам легше напхатися хімічними піґулками, а не попросити природу про поміч.

Настоянка на отруйних  гадюках – переважно від онкозахворювань. Є різні  – внутрішні і на натирання. Допомагає також  при артритах, радикулітах та інших невралгічних хворобах, словом, при будь-яких болях у спині, суглобах, ногах і руках.

ТАЄМНИЦІ КОРЕНЯ

Коли відкривається Треті двері,  вже легкий і чистий, ти можеш більш-менш прозоро сприймати гру світла на червоних, зелених, жовтих настоянках кореня, ягід чи трав у  сонячних заломах скла…Бо ти вже свій.

І ти смакуєш настоянки і сиропи. І бездоганно відрізняєш в них смоли, вітри, кору, жереп, шишки, корінь, траву, сонце, порох, ялівець, ґоґодз, свіже дерево, воду, глину…Ти стаєш сам травником, ти стаєш дідом Иванчіком, ти розумієш мову вовни і смак сонця, котре обіцяє тобі силу, міць і довге здорове життя.

Це тому, що ти пройшов перші двоє дверей.

Як заходити в ці двері знадвору, то справа – настоянки на ягодах і травах, а зліва – настоянки на чорногірському корінні.

Дід Иванчик жартував :
– “Якби баба переставила настоянку на інше місце, то я би знайшовши – випив всю до останньої краплі та пішов на пошуки баби, що заховалася після скоєного”.

На коренях

«Золото Чорногори” – настоянка на золотому корені, славиться як поміч для еротичної чоловічої сили

 «Танець Чугайстра” – настоянка на джинджурі – поміч при профілактиці захворювань шлунку і також для покращення апетиту.

“Довбушева сила” – настоянка на  корені сиверсіїї гірської (місцева назва “пидойма”) 

На травах-ягодах

“Сон вівчаря” – настоянка на мяті, заспокійлива

«Кедрові легенди”  – настоянка на жерепі, шишках альпійської сосни, яка росте 1500 над рівнем моря, застосовується в профілактичних цілях від кашлю

“Соколине око” – настоянка на ягодах  афини, то прекрасно для зору і шлунка

“Зґарда” – настоянка на позичках,  через  високий вміст пектинів позички(червона смородина)  успішно виводить з організму шлаки і токсини, попереджає розвиток запальних процесів, гальмує розвиток новоутворень, лікує шлунково-кишкові захворювання.

А що пропонуєш для дітей?

Ооо, діти – то моя особлива бажана аудиторія! Так хлебчуть той чайок теплий з кухні, а так дегустують солодкі сиропчики з шипшини, меліси, грушок і вдихают запахи сухих трав,  шо аж гай шумит! Тут діти зачинают розуміти, що здоровя – то гармонія з природою, що природу треба слухати, любити і вона дасть те, що тобі треба. І під час екскурсії наш музейний аптекар Василь вповідає їм приповідки, водить з ними інтерактивні ігри, в яких діти самі стають аптекарями, малими знахариками, вгадують що від чого. 

Які в тебе аптечні плани?

Наразі ми вже маємо філію в Стрию, веземо туди наші трави і настоянки, та маємо такі ж плани на Колочаву.

Але в основному – плани на вдосконалення і розвиток нашої продукції, яка мала би з часом зайняти розумне місце в сучасних лікувальних підходах і дала би допомогу людям в толковому ставленні до свого здоровя, допомогу в розумінні сого організму і пролфілактиці захворювань та укріпленнню природнього імунітету, а не потому літати по дохторах і лягати під ніж чи перетворювати систему кровообігу в систему хіміообігу.

День ішов на завершення…Дідова хата витіснила з себе людей і зачинилася на всі троє дверей…Там лишилися шептати сухі трави, залишилися на стриху осушуючі вітри, на печі – сірі гадюки з кочергою, сонце зайшло в скло склянок і всілося на дні…Там залишилася тайна природи робити свою тиху бесіду з дідом Иванчиком, котрий хоч і втомився від людей, але таки любив їх…

А особливо свого внука, Миколу, котрий помаркував місток межи ними всіма цифрою 1956…

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як івано-франківці ставляться до нетрадиційної медицини

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X