Тайни Водохрестя з Верховини: на Прикарпатті освячують води.ФОТО

19.01.2020, 21:59  |  Автор:   Власенко Власта

Водохреща. Купатися чи ні –  от в чім питання? Часи змінюються, приносячи з собою нові тенденції в традиційний устрій суспілльства. Свято Водохреща на Гуцульщині  – це особливе свято, в цей час завершують свою діяльність колідницькі партії.

Від Різдва до Водохреща вони ходили від хати до хати, колядували газдам і збирали гроші, які ідуть на церковні потреби. Саме в цей день вони можуть  останній раз цього року колядувати і славити народження Хритса. Як і на Різдво, вони збираються до церкви і після служби церковної ідуть разом зі священником освячувати воду в річках. Так було споконвіку. Всі, набравши йорданської водички, розбігалися по домівках частуватися з родиною. Але по телевізору все частіше зараз  почали зявлятися приклади купання на Йордана. Але! Навіть коли це робили найвищі чини держави, у нас у Верховині люди не спішили переймати цю традицію “новомодню”. Річ у тім, що на той час на Йордана купався тільки один чоловік, а оскільки він всі вікна позаклеював фольгою і в себе в хаті проводив служби у власний, тільки йому відомий правильний спосіб,  то його приклад особливим авторитетом не користувався. Скільки б це тривало невідомо, але не стало нашого сміливця і купання на Йордана перестало бути чимось дивакуватим. Тепер гуцули купаються! То купатися чи не купатися, робити так, як робили предки чи йти за новими трендами? Дивно, чому такі питання взагалі можуть виникати. Ніхто насильно нікого не примушує купатися, в той же час для когось можливість замінити авку, де він робить вигляд, що йому ні разу не холодно, є великою утіхою. Невже хтось може серйозно сваритися між собою через таку безневинну традицію. За звичайними формальностями ми маємо шанс втратити щось головніше-мир і злагоду в суспільстві. Якщо є бажання скупатися то чомуб ні, а іншим можна потішитися на березі в теплі – добре, коли всі щасливі і задоволені. Різдвяні свята минули як один день. Є в цьому і плюс-у фейсбуці припиниться нескінченний потік вітальних картинок, але разом з тим зникне щось і цінне. Не будеш чути краєм вуха коляду, що літає понад горами, не буде вже того нахненного вигляду в перехожих, вже нетак буде хотітися того снігу, який обовязково має рипіти під ногами, і вже нарешті потрібно винести ту ялинку. Але життя продовжується і памятаймо, що не боги горшки ліплять, свято ми створюємо самі , і не обовязково чекати наступного Різдва аби відчути запах дива.

Текст і фото  –  Руслан ТРАЧ

 

 

 

 

 

 

Читайте також: Розколяда по-франківськи

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X