WestNews.com.ua

Цей день в історії Станіславова – 29 травня

29.05.2020, 8:30  |  Автор:   Менів Андрій

Пропонуємо вашій увазі традиційну рубрику сайту WestNews: “Цей день в історії Станіславова”, яка щодня розповідає про найголовніші події зі славного минулого нашого міста Івано-Франківська.

29 травня

110 років тому (1910) – відбулося святкування 10-річчя спортивно-пожежно-руханкового товариства «Січ». В урочистостях взяли участь січовики та гості з Хорватії, Словенії та Чехії.

Перша «Січ» заснована Кирилом Трильовським («січовим батьком») в селі Завалля Снятинського повіту 5 травня 1900 року. Далі «Січі» створилися в Коломийському і Городенківському повітах, поширилися в Галичині та Буковині.

Організаційною надбудовою «Січей» були повітові «Січі», а з 1908 р. — централя, заснована у Станиславові (Головний Січовий Комітет — голова Кирило Трильовський, заступник І. Сандуляк-Лукини, секретар І. Чупрей, скарбник М. Лагодинський)

Члени «Січей» мали дотримуватися своєї народної ноші; їхньою відзнакою була малинова стрічка («лента»), ношена через плече з написом «Січ». З 1910 у селах, в яких уже не носили народного одягу, як і в міських «Січах», був обов’язковий відповідний однострій з січовою стрічкою. Кожний січовик носив топірець. Сільські і повітові «Січі» мали свої прапори.

Перший з’їзд «Січей» відбувся у Коломиї (1902), далі у Станіславі (1910), в Снятині (1912) і найбільший, так званий Шевченківський Січовий Здвиг (за участю бл. 12 тис. членів «Січей», «Сокола», «Пласту», Українських Січових Стрільців) — 28 червня 1914 р.

У січових святах брали участь також представники чеських, хорватських і словенських руханкових товариств.


107 років тому (1913)
– міська рада Станиславова на засідані визначилася з часткою видатків, які магістрат зможе внести за брукування вулиць Сапіжинської та Казимирівської – 1/3 коштів. Ці кошти мали бути виплачені рівними частинами за три роки.

Бруківку планували укласти від вулиці Карпінського (частина вул. Галицької) до вул. 3-го Мая (тепер – вул. Грушевського). З проханням про фінансову допомогу для вимощення вулиць магістрат Станиславова звертався також і до намісництва у Львові, писав “ГК”.

У листі-відповіді читаємо, що хоч такі роботи, за законом, повинні проводитися за рахунок міської гміни (общини), намісництво готове звернутися до уряду з пропозицією здійснити ремонт вулиць спільним коштом – уряду і місцевої влади (в тому числі і повітового староства).


101 рік тому (1919)
– у Станиславів ввійшли польські війська.

25 травня більшість урядових інституцій ЗОУНР (в тому числі УНРада) та військо відступили з Станіславова. Того ж дня місто повністю опанували збройні відділи, утворені місцевим польським населенням. Відразу на свої місця з’явилися комендант міста, повітовий староста та урядники, що свідчило про добре підготовлені таємні організації.

Залишаючи Станиславів, українці, щоб не покидати мешканців на поталу мародерам і грабіжникам, передали владу місцевому Польському національному комітету.

Організована комітетом міліція, покликана підтримувати порядок у місті до прибуття регулярних частин польського війська, не обмежилася цим. Встановивши кулемети на залізничних платформах, поляки навсібіч розіслали імпровізовані бронепотяги, займаючи з їх допомогою навколишні села. 27 травня один із них вирушив до Єзуполя.

28 травня до Станіславова вже прибули вояки поручника Мачека і 9-й полк уланів зі складу дивізії генерала Александровича. Під їхнім натиском 120 «гуцулів» поручника Юрківа змушені були відступити, вояки УГА змушено знищили міст через Дністер в Галичі.

Більше про травневі події в Станіславові 1919-го – читайте ТУТ

101 рік тому (1919) народився Василь Гривінський – відомий український патріот, активний учасник визвольних змагань, багаторічний в’язень сталінських таборів. Саме він був одним з ініціаторів заснування Братства ОУН-УПА.

Карпатського краю і якийсь час очолював цю організацію. Крім того, саме завдяки Василю Гривінському в Івано-Франківському меморіальному сквері збереглася могила ще одного видатного українця — Лева Бачинського.

Лев Бачинський — це українських громадсько-політичний діяч, посол до Австрійського парламенту, один з керівників ЗУНР. Був похований на Станіславському кладовищі, яке радянська влада вирішила знищити і таким чином стерти пам’ять про багатьох діячів України, могили яких тут знаходилися. Але на захист померлих стали інші патріоти-українці, такі як Василь Гривінський. У той час, він вже повернувся зі сталінських таборів і за допомогою свого сина вирішив зберегти могилу відомого українця. Коли ж Україна стала незалежною, Василь Гривінський звернувся до влади з проханням повернути прах на місце.

До кінця життя Василь Гривінський щиро вболівав за долю своєї Батьківщини. За це отримав нагороду від Президента України за заслуги перед Вітчизною. Похований разом із дружиною, яка також через свою патріотичну діяльність перетерпіла роки сталінських таборів.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Цей день в історії Станіславова”

КВІТЕНЬ15 квітня,  25 квітня, 30 квітня.

ТРАВЕНЬ1 травня, 2 травня, 3 травня, 4 травня7 травня, 
8 травня, 9 травня, 10 травня, 13 травня, 15 травня, 17 травня18 травня, 19 травня, 20 травня, 21 травня, 22 травня23 травня, 24 травня, 28 травня.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X