WestNews.com.ua

«У нас відсутнє розуміння поводження з дощовими водами»: чому Івано-Франківськ страждає від затоплень?

28.09.2020, 15:16  |  Автор:   dmytrosvintsitskiy

Внаслідок сильних дощів наприкінці червня 2020 року повені завдали значної шкоди, зокрема Івано-Франківській області. Зруйновано дороги, мости, затоплено житлові будинки, господарські споруди. Загинули люди. За оцінками, повінь 2020 року стоїть за наслідками в одному ряду із повінню 2008.

Івано-Франківськ  і тоді, у 2008, і тепер, у 2020  також зазнав збитків. Знову було затоплено окремі мікрорайони міста. Вода в обидвох Бистрицях піднялася загрозливо високо.

Дощ, який пройшов у ніч з суботи на неділю 26-27 вересня, уявнив проблему знову. Затопило кілька вулиць у середмісті Івано-Франківська. Що тільки свідчить про те, що внаслідок інтенсивних опадів і відсутності програми мінімізування наслідків сильних злив місто буде топити далі. І причини не лише в тому, що дощові каналізації не можуть впоратися з таким інтенсивним напливом вод. 

За залишковим принципом

Не тільки природні причини, як от надзвичайно сильні опади, впливають на затоплення окремих частин міста. Фахівці кажуть, для захисту міста від затоплень, будують спеціальні об’єкти, які гармонійно вплітають в міський ландшафт. Вони суттєво зменшують шкоду від раптового збільшення кількості води. Про це свідчить досвід окремих європейських країн. Івано-Франківськ, як і більшість (якщо не всі) українських міст такого не мають.

Інтенсивна забудова Івано-Франківська в останні роки лише розкрила цю проблему.

В Івано-Франківську відсутнє стратегічне планування при освоєнні нових територій під житлове будівництво. Про це говорить начальник управління інфраструктурної політики Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Назарій Рогів.

Закордонний досвід Центральної, Західної і Північної Європи показує, що планування забудови нових мікрорайонів починається з проєктування інфраструктури. В першу чергу планують комунікації, продумують, як зав’язати його з наявною транспортною інфраструктурою міста, як інтегрувати район в мапу міста. Проєктують водопровідні, каналізаційні мережі, вивезення ТПВ. Після всього визначають забудівника, який отримує дозвіл на будівництво на умовах , які визначає місто. У Швеції місто цей процес контролює, проводить конкурс, девелопер бачить рамкові умови, пристає на них і отримує дозвіл.

У нас же спершу забудовують територію, а потім, стверджує Назарій Рогів, за залишковим принципом «вплітають» її в інфраструктуру міста.

«Якщо говорити про вулицю Хіміків, позаду тролейбусного депо, вийшло так, що там є велика кількість новобудов, а дощової каналізації немає. Дамби, яка б захищала ті житлові райони від розливу річки, теж не побудовано», – говорить він.

Другий важливий момент, на якому наголошує Назарій Рогів, у нас відсутнє розуміння правильного поводження з дощовими водами. Помилково вважати, що все залежить від роботи водоканалу, наявності дощових решіток і колодязів. Проблема набагато глибша. Мова йде про масштабну інфраструктуру водовідведення, накопичення і дренування води, яка б доповнювала існуючу в місті систему відведення дощової води.

За кордоном – це ціла наука, а можливо і філософія. Це давно ефективно працює, наприклад, в Німеччині, Данії, Голландії, Словенії.

«Ми асфальтуємо багато площ, будуємо дощоприймальні колектори, але це не вирішує проблеми. Жодна дощова каналізація не зможе прийняти одномоментно ту кількість опадів, яка випадає при сильних зливах», – стверджує Назарій Рогів.

Іваано-Франківськ, за даними КП «Івано-Франківськводоекотехпром», має 336,26 км каналізаційних трубопроводів та 4 каналізаційні насосні станції. 367 тисяч дощоприймальних решіток та 5 316 колодязів. 22 точки виведення дощових вод в обидві Бистриці під час дощів. Однак і цих двох десятків виводів не можуть впоратися з надмірними опадами. Коли вода в Бистрицях підіймається вище рівня цих виводів, за законом сполучених судин вода просто тече у зворотньому напрямку. Цього року довелося навіть перекрити шлюзи на станції аерації, щоби не затопило головну насосну станцію. Станція аерації водоканалу може приймати 90 тисяч кубометрів на добу. Наприкінці червня на неї поступало понад 200 тисяч кубометрів щодоби.

Зараз, говорить речник КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Володимир Шпег, підприємство має кілька готових проєктів спорудження 5 нових дощових колекторів. Це будуть окремі, не зв’язані з каналізаційними мережами колектори, виключно для відведення дощових вод.

Один має з’єднати вулиці Сахарова, Коновальця, Чорновола, Січових Стрільців, Чорновола, Шевченка і вийти до колектора на Пилипа Орлика. Саме цю частину міста часто затоплює навіть за слабших опадів, ніж були наприкінці червня 2020 року. Його вартість 97 мільйонів гривень.

Резервуари під землею і затоплені дитмайданчики

За кордоном дощова каналізація працює в комплексі з іншими гідротехнічними спорудами. Вони дозволяють зменшити навантаження на каналізацію. Злагоджена робота цих систем дає змогу врятувати місто від раптового підтоплення і серйозних збитків.

Свого часу Назарій Рогів мав нагоду вивчати досвід відведення зайвої води у Словенії та Німеччині. Так, у столиці Словенії Любляні, каже він, у трьох великих мікрорайонах міста споруджено величезні підземні резервуари, розміром з багатоповерховий будинок. Вода під час сильних опадів заповнює їх. Згодом вона поступово дренується в землю. Також її використовують для технічних потреб міста, наприклад, підживлення зелених насаджень.

Ще один спосіб боротьби із затопленнями міста – влаштування мультифункціональних громадських місць фіксованого накопичення води. Це можуть бути дитячі майданчики, прибудинкові зелені зони. Це заглиблені місця, покриті природними матеріалами з високою пропускною здатністю, крізь які проходить вода. За доброї погоди це вони є зонами відпочинку. Під час злив перетворюються на відстійники для зайвої води. З часом вона також використовується містом і виводиться поза його межі.

Відкриті рослинні дренажні системи. Це відкриті канали, на берегах яких ростуть дерева і вологолюбні рослини. Такі системи споруджують в житлових масивах, наприклад. Щось подібне, каже Назарій Рогів, було зроблено в першій черзі Калинової Слободи у Франківську.

Багато допомагають висадка дерев, кущів, встановлення екобруку у паркувальних зонах замість глухої непроникної бруківки чи суцільного бетону.

Концепція міста-губки

Івано-Франківський громадський діяч Денис Квасов втілення концепції міста-губки бачив на власні очі в містах Нідерландів. Також він вивчав це питання на прикладі міст Данії. Денис переконаний, що ситсема захисту міста від затоплень має бути комплексною. Точкові речі не працюють.

В Копенгагені, каже Денис Квасов, за таким принципом побудований цілий район. На великі зелені заглиблені територі заводять дощові води системою каналів. Щось схоже у нас називають «фосами». Там збирається вода, чим дуже розвантажують дощоприймачі. І ці зони з дощоприймальними мережами працюють як одне ціле. Таких місць по місту є багато. Десь більші, десь менші. В суху погоду це публічні місця, як парки.

Функцію таких зон, де неможливо спорудити масштабний проєкт, виконують клумби, будь-які зелені заглибини. Однак це не просто яма, каже Денис. На дні, під шаром ґрунту, вмонтовані спеціальні плити. Вони схожі на мінвату, якою утеплюють будинки, але мають більш пористу структуру і на 98% вони складаються з повітря. Власне ці блоки в разі дощів поглинають значну частину води, розвантажуючи водовивідні системи, а потім поступово віддають вологу в середовище.

Таким самим чином облаштовано подекуди дороги, паркувальні зони, навіть площі. Покриті бруківкою чи каменем, вони лежать на таких водопоглинаючих подушках. Звісно, проєкт дорогий, але це потім економить кошти на подоланні наслідків затоплень. Крім того, впроваджують такі системи не одномоментно, а плановмірно і поступово. І роблять це забудівники, місто, приватні фірми.

Іншу стратегію використовують у Берліні. Там вже давно втілюють проєкт так званих зелених дахів і фасадів. На будинках висаджують рослини.

“Вони не лише поглинають вологу. Ще регулюють мікроклімат в місті, захищають від раптових опадів. Також такі системи працюють як термоізоляція будинків, покращують повітря, оскільки продукують кисень, є шумовим бар’єром, бо листя поглинає коливання повітря. А зелений колір ще й заспокоює, що доведено медиками, тому працює на покращення психічного стану людей”, – говорить Денис Квасов.

 

Сьогодні в Івано-Франківську, каже Назарій Рогів, намагаються втілювати деякі проєкти мінімізації наслідків інтенсивних опадів. Так, на розі вулиць Довженка – Сухомлинського облаштували «зелену парковку» на місці колишнього пустиря. Паркомісця облаштували з екобруку, засипали родючим грунтом, посадили дерева і посіяли траву. В плануванні проєктів  намагаються закладати всепроникні матеріали. Щороку Департамент закладає кошти на висадку тисяч кущів і сотень дерев.

«Це, звісно, не глобальні заходи, але всі разом вони відіграють велику роль. Якби в місті щороку щось робили в цьому напрямку, незадовго таких зон було б набагато більше», – говорить Назарій Рогів.

Найбільш проблемні місця

Затоплення території міста Івано-Франківська можливе, якщо паводкові води перевищать проектні відмітки існуючих водозахисних дамб. А також на тих ділянках, де водозахисні споруди взагалі відсутні.

Про це говорять фахівці Дністровського басейнового управління водних ресурсів.

Визначити, які території перебувають в зоні ризику, можна за допомогою геодезичних розрахунків. Враховуються наявні гідротехнічні споруди. А зони затоплення визначаються відповідно до умов, які склалися, та рельєфу територій.

А ще, дають пояснення в БУВР, усі питання щодо спорудження проектних дамб зазначаються в Генпланах кожного населеного пункту. На Генплани наносять існуючі гідротехнічні споруди, а також окремими показниками проектні гідротехнічні споруди, які повинні бути побудовані на зазначених територіях.

З цього погляду, найбільш проблемними в Івано-Франківську є кут Тролейбусної – Хіміків, перетин вулиць Надрічна – Галицька – Набережна (під мостом).

Роботи зі спорудження там колектора, говорить Володимир Шпег, вже майже завершено.

Традиційно затоплює двори позаду тролейбусного депо, територію самого депо. А також в місці недобудованої дамби по вулиці Целевича і частини Угорницької дамби.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X