WestNews.com.ua

Українець, звинувачений НКВД у польському шпигунстві: сьогодні виповнюється 85 років з дня смерті художника Казимира Малевича

15.05.2020, 9:12  |  Автор:   Порепа Петро

Що нам відомо про Казимира Малевича? Переважній більшості прізвище Малевича співзвучне хіба що із “Чорним квадратом”, автором якого був цей український художник.

WestNews вирішив нагадати своїм читачам про цього цікавого митця.

 

Український художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму; педагог, теоретик мистецтва, Казимир Северинович Малевич народився 23 лютого 1879 у Києві.

Народився Малевич в українсько-польскій католицькій сім’ї Северина та Людвіки Малевичів. До 17 років жив на Поділлі (Моївка), Харківщині (Пархомівка, 1890-1894, Білопілля), Чернігівщині (Вовчок, Конотоп).

Малювати вчився у Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі (1895–1897).

У 1904 переїхав у Москву. Вдосконалював майстерність в училищі живопису, скульптури і архітектури (1904–1905) та в студії Ф. Рерберга (1905–1910). У картинах першого періоду творчості намагався поєднати принципи кубізму, футуризму і експресіонізму. Брав участь у виставках об’єднань художників «Бубновий валет» (1910) і «Віслючий хвіст» (1912) та ін., на яких виставляв свої роботи, написані в неопримітивіському: («Селяни в церкві», 1911-12; «Врожай», 1911) та кубофутуристськомустилі («Англієць в Москві», 1914).

Став одним із засновників абстрактного мистецтва. 1915 року започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — супрематизм. 7 грудня 1915 року вперше виставив картину «Чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилася на ікону абстрактного мистецтва. Згодом з’являється картина «Біле і чорне». Малевич видавав журнал «Supremus» (1916).

У 1919–1922 викладав у художній школі Вітебська, а в 1923–1927 — директор Інституту художньої культури в Ленінграді.

У 1927 переїхав до Києва, де зусиллями Миколи Скрипника Малевичу було створено нормальні умови для творчості. Публікував статті на мистецьку тематику в журналі «Нова ґенерація» (1928–1929) у Харкові.

У 1927–1930 викладав у Київському художньому інституті, де в цей час працювали Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Вадим Меллер, Олександр Богомазов, Володимир Татлін, Василь Касіян, мав намір працювати з О. Архипенком. Але початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Малевича знову повернутись у Ленінград.

Після того, як політичні обставини в СРСР стали погіршуватися Малевич збирався переїхати до Європи. Він збирався до Європи всерйоз і надовго, тому він вивіз із собою, не розбираючи і не селекціонуючи, весь свій архів, який накопичився у нього до березня 1927 року. Цей архів Малевича зберігається в наш час в Берліні. Як вважає дослідник і видавець 5-томного зібрання творів К.Малевича А. С. Шацких, Малевич лишив у Берліні своєрідну «капсулу часу». Він «законсервував» своє життя в рукописах і документах за півтора десятка років.

Широковідома його записка — «У разі смерті моєї або безвихідного тюремного ув’язнення …», поспіхом прикладена до берлінської «капсули», дає знати, що Малевич-інтуїтивіст добре розумів, що чекає на нього в СРСР.

Восени 1930 року на допиті чекістів в Ленінграді Казимир Малевич каже, що його національність українець. Його звинувачують в польському шпигунстві, йому загрожує розстріл. Російському мистецтвознавцю Ірині Вакар вдалося отримати доступ до кримінальної справи художника і виявити, що Малевич називав себе українцем. У в’язниці він пробув три місяці.

Помер художник в Ленінграді, похований під Москвою.

У вересні 2012 депутати Київської міської ради підтримали ініціативу професора Дмитра Горбачова та президента Асоціації європейських журналістів Артура Рудзицького про перейменування у Києві вулиці Боженка у вулицю Казимира Малевича (саме на цій вулиці, тоді Бульйонській, народився художник)[джерело?].

2019 року, до 140-річчя від дня народження художника, Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні присвячену Казимиру Малевичу.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 14 травня виповнюється 100 років з дня народження Слави Стецько – однієї з лідерок ОУН (б)

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X