Школа – для дитини, а не школа – для вчителя: як освітня реформа змінить прикарпатські школи

Українська освіта стала на поріг великої реформи. 5 вересня Верховна Рада проголосувала за 12-річне навчання у школі вже з 2018 року та інші нововведення в освіті.

В уряді кажуть, що реформа дозволить розвантажити шкільну програму. Так, випускникам стане нібито легше вступати до університетів. До того ж, якщо перейдемо на 12-річку, то українські атестати будуть котируватися на Заході.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич пояснила, що зміни в освіті можуть торкнутися навіть студентів, адже з 12-річкою на бакалавраті студенти вчитимуться три роки.  «Знання не заради знань, а вмінь використовувати їх у професії, поліпшення матеріального становища вчителів», – саме це передбачає новий закон про освіту, який депутати ухвалили у цілому.

Раніше теж планували перейти на 12-річне навчання, та «проти» було більше. Що ж вийде зараз дізнавалася журналіст WestNews. 

vuz

Півжиття у школі: зміни у навчальному процесі

Про необіхдіність реформування обовязкової середньої освіти говорять вже купу років. За цей час йшла мова не про один законопроект. Тепер же планують чи  не кардинально змінити українську освіту: 4 роки початкової освіти, 5 років – базової середньої освіти у гімназії, 3 роки – профільної середньої освіти у ліцеї чи закладах професійної освіти. Так, кажуть, школа стане профільною і учень зможе самостійно обирати чи навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. До того ж, дітям не потрібно буде «зубрити» предмети, які у майбутньому їм навряд чи знадобляться.

Головний освітянин області, керівник департаменту освіти, науки та молодіжної політики  ОДА Віктор Кімакович розповів журналістці WestNews , що реформа освіти – велика та складна праця не лише для освітян області, а й всієї України. За його словами, змінюватимуть не лише якісь загальні речі, а взагальному підхід до освіти.

«Ми переходимо від знаннєвої школи, де дітям  надають суто певний об’єм знань, до компетентнісної, коли діти зможуть отримати певну компетентність у тому чи іншому предметі і потім застосувати її в житті, – говорить Кімакович. – От простий приклад: раніше, коли ми вчились у школі, то мали досягнути будь-яку інформацію самостійно. Ми вичитували книжки, робили конспекти. Тепер це один «клік», ми маємо багато джерел інформації, ми знаємо як застосовувати інформацію, вчимося як відповідати на виклики, які є навколо, і як протягом всього життя вчитися, адже інформація постійно оновлюється. Це і є основні завдання для школи, а для цієї нової мети ми намагаємось робити все».

Віктор Кімакович зауважив, що вже цього року  розпочинають Всеукраїнський проект,  за яким  чотири школи Прикарпаття спробують перейти до нововведень, які вже наступного року будуть впроваджені по всій країні.

73320

Успіх не лише для дітей, а й для вчителів

Зараз справді є багато причин сподіватися, що освітня реформа, яку щойно прийняли,  здобуде успіх. Вчителям обіцяють зарплату на рівні 10 тисяч гривень, а школам нададуть більшу фінансову самостійність. Крім того, директор матиме право очолювати школу максимум 12 років (дві каденції по шість років). В уряді переконують, що це дозволить оновлювати викладацький склад і залучить до роботи молоді кадри.

Головний освітянин Прикарпаття каже, що вчителі нашої області отримуватимуть таку ж заробітню плату, як і по всій Україні. До того ж, у нашій області діє статус гірського регіону, тому надбавка 25% буде зберігатися.

«Підняття зарплат буде таким, як і по всій Україні. Наші педагоги не постраждають і не будуть обділені», – каже Кімакович.

Та багато вчителів бояться того, що з приходом реформи освіти багато з них можуть втратити роботу. Проте Кімакович запевнив, що на Прикарпатті кількість ставок для вчителів зменшуватись не буде.

«Справа у тому, що є багато шкіл, де є умовно чотири ставки вчителя, наприклад, географії, а працює шість чи вісім чоловік на ці ставки. У такому випадку можливе скорочення людей. Можливо, хтось піде на пенсію, хтось переїжджає, хтось просто залишає роботу. Тоді на це місце не буде прийматись нова людина, а всі години будуть розприділятися між іншими. Все має бути рівномірно, щоб не утворювались дірки у бюджеті. А насправді, єдина загроза втратити роботу вчителя – це демографічна ситуація. Якщо впаде кількість дітей, то вже нічого не можна буде вдіяти», – говорить Кімакович.

12-річка: плюсів більше, ніж мінусів

12-річне навчання у школі більш, ніж потрібне, вважають українські працівники освіти. Саме тому введення у школах 12-річного навчання є пріоритетним завданням для влади.

«Взагалі, є нерозуміння того, для  чого роблять 12-річне навчання. Справа у тому, що ми всі зараз жаліємось на те, що у старшій школі діти повинні мати велику кількість репетиторів, що вони вивчать велику кількість непотрібних предметів і це нікому не подобається. Але коли ми кажемо, що цьому може зарадити 12-річне навчання, то це також починає нікому не подобатись. Та насправді, це єдиний вихід», – переконує Віктор Кімакович.

8dcb97e-osvita-reforma-shkola

Реформа освіти має розтягнути навчання на ще один рік, а старшу школу зробити профільною. Воно буде простішим  для дітей, а учень зможе підготуватись до вибору професії і вчити те, що йому більше знадобиться в житті.

«Якщо є дитина, яка хоче бути медиком, то їй потрібно зосередити увагу на біології та хімії, а менше на якихось інших дисциплінах. Навчаючись у профільному класі, учень буде отримувати  потрібну кількість знань і репетиторство не буде вже таким потрібним. Якщо ж дитина вчить 64 години історії і вона планує бути лікарем, то зрозуміло, що їй збоку потрібно отримування знання від репетитора.

Якщо 12-річне навчання проводити  з усіма старими навантаженнями, програмами і предметами, то так, дитині буде дійсно важко і це нікому не потрібно. Але коли школа стане профільною, то учням буде справді простіше», – зауважив директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики ОДА.

До того ж, каже Кімакович, є ще й політична складова цього питання. 12 років у школі вчаться діти майже по всьому світу. Всім відомо, що якщо дитина вирішує після школи їхати за кордон, то там ще потрібно довчатись один рік. Тепер же навчатись за кордоном українським студентам буде простіше.

«12-річного навчання нема лише у країнах пострадянського простору і в країнах «руського міра», яким просто не потрібна інтеграція до загальноєвропейських і світових стандартів. Зараз ми рухаємось вперед і нам потрібна ця реформа і з політичних міркувань, і з педагогічних», – пояснив Кімакович.

Школа – для дитини, а не школа – для вчителя

Кімакович переконаний, що під час впровадження реформи обов’язково потрібно прислухатись до громади. За його словами, саме людям відведена величезна роль під час навчально-виховного процесу на рівні школи. Школа стає центром життя громади і люди братимуть участь у виборах директора,  частково й у керуванні школою.

«Ми будемо прислухатись до думки громади і вона буде важливим інструментом, який впливатиме на освіту», – запевняє Кімакович.

«Весь світ пішов шляхом переходу від знаннєвої школи до компетентнісної. Якщо ми не станемо на цей шлях, то знову будемо бачити перевтомлених дітей, які не можуть самостійно дати раду у житті. Я з оптимізмом ставлюся до реформи, бо зараз ми бачимо, куди ми рухаємось, бачимо ту лінію горизонту, бачимо завдання, які поставлені перед нами», – додав освітянин області.

Проте, каже Кімакович, реформу може зупинити зміна курсу. Якщо політичні режими захочуть інтегрувати освіту в якісь інші простори, то можлива загроза, говорить пан Віктор. Щоб цього не сталось, треба крок за кроком вирішувати важкі питання, яких зараз поки багато. Зміна навчання, програми тягнуть за собою багаж певних проблем.

«Треба відверто і чесно сказати, що школа – це для дитини, а не школа – для вчителя. Хоча зараз роль вчителя теж на висоті, бо ми піднімаємо зарплати, даємо автономність для роботи. Ми розуміємо, що дитина не зможе показати гарних результатів в школі, де навчається 20 дітей, де нема життя і соціалізації. Треба робити все, щоб в школі було повноцінне життя, – каже Кімакович. – Ми говорили про те, що для учня привабливість школи у самому шкільному житті, у доступі до Wi-fi, для вчителя – наявність комп’ютерів, методичної літератури, для батьків – безпека дитини, харчування, рівень викладання. Лише тоді, коли ми будемо на ці проблеми дивитися очима і учня, і батьків, і вчителів, то тоді буде позитивний результат».

16421_w_647

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий навчальний рік на Прикарпатті: проблеми та перспективи

Коментарі:

Comments are closed.