“Якби не тюрма – мене б не було вже серед живих”, – сповідь наркозалежного іванофранківця

27.06.2019, 11:40  |  Автор:   Новак Оля

Вчора, 26 червня, відзначався міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиків і їхнім незаконним обігом. Цікаву розмову мав  WestNews  з людиною, що колись була наркозалежною, а тепер допомагає тим, хто потрапив в наркополон.

Василеві зараз 55 років, він працює соціальним робітником в громадській організації з ВІЛ-інфікованими і наркозалежними, допомагає сприйняти свій діагноз, навчити жити з цим, сформувати прихильність до лікування і все це за п`ять зустрічей, їх називають сесіями. Він сам був наркозалежним, тому знає з досвіду, як підібрати правильні слова.

Коли ви вперше спробували наркотики?

Вперше я спробував ін’єкційні наркотики у 1984 році. Тоді на весь Франківськ нас було чоловік 20. Ми знали один одного в лице, це була ніби «еліта». Зараз молодь кайфує від стимуляторів більше, в нас був мак, ширка, героїн.

Як ви їх діставали?

Їздили по селах, шукали маковиння, розчинник, ангідрид, квартиру, де б то все зварити. Інколи їли сухий мак. В тюрму сів через це…

В тюрмі теж вживали наркотики?

Було звісно, але важче. Впринципі, мене тюрма і спасала, бо там не так вільно я міг дістати наркотики, не в такому обсязі. Якби не тюрма, то мене б вже не було на цьому світі. Всі мої друзі з тих років, співмешканки вже давно померли.

Ви один раз сиділи в тюрмі?

Декілька. Виходив, знову брався за наркотики, крав, щоб дістати гроші на них, сідав і так по колу. Колись міліція дуже ловила, то тепер не так, а колись була «дійсна» міліція.

І як врятувались, як знайшли вихід?

Був на замісній терапії, це ж як рятувальне коло, вона допомагає повернутися до нормального життя, дає шанс відійти від криміналу, захворювань. Валерій Анатолійович (головний лікар Івано-Франківського обласного наркодиспансера – прим. ред.) взагалі новатор в цьому плані у Франківську, він ще у 2001 році робив замісні програми, але тоді не з таблетками, а інєкційні, треба було приходити зранку і ввечері. Це спасло багатьох.

Я так розумію після цього життя налагодилось?

Не зовсім. Тоді я дізнався про свій ВІЛ-статус, мені було 40 років, через це почав дуже пити. І тоді попався мені Валерій Анатолійович. Скільки він зі мною нянчився… Спочатку запропонував “підшитися”, піти на роботу в господарський департамент до нього, там я пропрацював 15 років, потім навчання, тренінги, громадський активізм. Все це привело мене до того, що я зараз роблю.

Ви шкодуєте що спробували наркотики? 

Про наркотики я не люблю розказувати, той період згадую, як страшний сон, ніби то не зі мною було. Але напевне потрібно було перейти самому, отримати той досвід, щоб зараз допомагати іншим. В мене ще є маленький внук, тепер живу заради нього.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поліція Прикарпаття затримала «на гарячому» чоловіка, який продавав наркотики

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X