Юрій Процюк: “Жіночий баскетбол 3Х3 має всі шанси на Олімпійську медаль у Токіо 2020”

06.12.2019, 21:30  |  Автор:   Менів Андрій

В Україні все більше набуває популярності баскетбол 3х3. Причому основними успіхами нас радують жіночі команди. Збірна України вже брала медалі чемпіонатів світу на Європи та може навесні здобути право виступити на Іграх у Токіо. Нагадаємо, що наша країна з 2004 року не була представлена на Олімпіаді у ігрових видах спорту.

Щоправда, за останні два роки збірна України збавила оберти, зайняла лише 14 місце на чемпіонаті світу та 8-е на чемпіонаті Європи, зовсім проваливши Світову жіночу Лігу 3х3. Натомість вдало виступає студентська збірна, яка виграла Євро-2019, а нещодавно повернулася з Китаю, де посіла 5 місце на Кубку світу, повідомляє “SPORTARENA”.

Про ці успіхи нам розповів головний тренер команди, наш земляк Юрій ПРОЦЮК.

– Перш за все, хочу вас привітати з 5-м місцем на студентському Кубку Світу. Як ви самі оцінюєте результат? Він прийнятний чи для вас не існує іншого місця, окрім першого?

– Дякую. Ще влітку ми на змаганнях у Португалії стали чемпіонами Європи серед студентських команд. Тим самим і здобули право виступати на світовій першості. Але тоді вікове обмеження для студентів було 30 років. Тому за нас ще виступали Оля Сівакова, Олеся Малашенко, Тетяна Юркевичус і Вероніка Космач. А ось до Китаю на Кубок Світу ми вже змогли повезти лише Вероніку, бо обмеження по віку вже було 25 років. Ми розраховували на те, що з нами ще поїде і Тетяна. Але вона підписала контракт з угорським клубом і обставини склалися так, що ми не змогли її залучити.

Тож у Китаї виступали Вероніка Космач, Анастасія Сидорак та Дарина Дубровська, всі з моєї команди «Франківськ ПНУ». Могла бути у складі команди і Вікторія Кондусь, але у підсумку вона відправилася на підготовку до національної збірної 5х5. Дуже розраховували і на Анну Гвічіані, проте організатори в останній момент її відмовилися включати в заявку.

Зрозуміло, що грати втрьох, без замін, було важко. Також ми були наймолодшою командою (дівчатам 18-20 років). І те, що ми фінішували п’ятими, можна вважати певним досягненням. Ми впевнено виграли у всіх в групі, в тому числі і у Австралії та Угорщини, що є доволі сильними країнами у баскетболі 3х3. А в чвертьфіналі, коли зустрілися з командою Ірану, то вже забракло сил. Ми поступилися мінімально, 10:11. Але треба віддати належне нашим дівчатам. Вони боролися до останнього та здобули корисний досвід. Так що зміна підростає, саме це покоління має підсилити збірну України для участі у Олімпіадах у  2024 та 2028 років.

– Формат 3Х3 поступово стає все більш популярним. У чому його родзинка?

– Коли я ще починав займатися баскетболом 3х3, це було у 2013 році (БК «Франківськ» став чемпіоном України), до цього виду спорту ставилися скептично, навіть гравці. Це був певною мірою streetball. Але він з кожним роком все більше утверджується. В 2014 році, коли я очолював збірну України, наша національна команда у складі Аліни Ягупової, Олі Сівакової і Оксани Рисіної перемогли чемпіонок Європи – француженок. Тим самим ми кваліфікувалися на Євро і на перші Європейські ігри, залишивши поза змаганнями Францію. Це стало ключовою подією для баскетболу 3х3 в Україні. Ставлення до виду спорту змінилося завдяки цій історичній перемозі.

У фінальній частині Європейських ігор в Баку в 2015 році склад дещо оновився. На провідні ролі вийшли вже Анна Зарицька (Рульова), Христина Мацко (Філевич), Оля Мазніченко. Ми посіли друге місце, що свідчило про розвиток баскетболу 3х3. Таких результатів в ігрових олімпійських видах спорту у нас не було давно. Це певною мірою можна порівняти з третім місцем нашої збірної з гандболу на Олімпіаді в Афінах у 2004 році. Загалом, після 2015 року для баскетболу 3х3 завдяки федерації баскетболу України почався підйом.

Приємно, що на дівчат звернули увагу, прийом у Президента країни, отримання відзнак. Вони побачили, що за свою роботу і завойовані медалі можна отримувати певну винагороду. Дівчата на це заслужили.

Потім, в 2016 році, на чемпіонаті світу в Китаї ми завоювали срібні медалі. Це було чимось нереальним для України в ігрових видах спорту. Ми випередили навіть збірну США, почергово перемігши ¼ фіналу збірну  Франції, у ½ збірну Іспанії. На жаль, поступилися у фіналі Чехії, але все ще попереду. У 2017 році було третє місце на чемпіонаті світу, яке ми здобули обігравши Нідерланди. Дуже спірний епізод у півфіналі у Угорщиною, коли судді витягнули наших суперниць у фінал. Той матч і досі обговорюється.

За чотири роки, коли я очолював збірну, ми досягли неймовірного прогресу. Почали з останнього місця в рейтингу команд Європи, а змогли стати другими у світі, і постійно поверталися з медалями змагань. Але десь у глибині душі ми мріяли про Олімпіаду 2020.

– У вашої студентської збірної також є переможні традиції.

– В 2017 і в 2019 році ми виграли чемпіонати Європи. У 2018 році стали другими на чемпіонаті світу. Тобто кожного року ми з медалями. Звісно, приємно, що всі збірні під моїм керівництвом привозили міжнародні нагороди для України.

– У березні відбудеться кваліфікація на Олімпійські ігри у Індії. До цього ще далеко, але чи можна зараз щось сказати про суперників збірної України?

– Звісно, це будуть не ті команди, з якими студентська збірна нещодавно грала у Китаї. Маю на увазі Австралію та Іран. Але ці суперники мені знайомі, у 2017 році на Чемпіонаті світу ми були у групі з Японією і Австралією. Австралійців ми взагалі перемогли 21:12, а Японію 15:9, не залишивши їм жодних шансів. Учасниками тих матчів була Анна Зарицька (Рульова), Дарина Завидна і Христина Філевич (Мацко), Оксана Моллова (Кісільова), всі ті, хто є зараз основою національної збірної 3х3.

Зараз Японія і Австралія вже сильніші і є одними із фаворитів кваліфікації. Ці країни останні два роки стрімко розвиваються у плані баскетболу 3х3. Туркменістан та Іран для нас, вважаю, не суперники.

Чи можемо ми пробитися на Ігри? Шанси є. Потрібно обов’язково перемагати Австралію чи Японію. Адже з групи до чвертьфіналу виходять дві команди. Там Україну чекатимуть, скоріш за все, Іспанія або Італія. Їх ми також маємо перемогти. Це не Канада, яка якимось дивом не пробилися у кваліфікаційний турнір. Ситуація для нас сприятлива. США та Франція у іншій підгрупі і ми до півфіналу не пересічемося. Нам же, нагадаю, потрібно опинитися у трійці найкращих.

Бачу зелене світло для України на Олімпіаду. Туди по рейтингу вже потрапили такі команди як Румунія і Монголія. Тому наша команда реально може претендувати на медалі. У нас є дуже хороші шанси повернутися з Олімпіади з нагородами. Надіюся що наші мрії з дівчатами таки збудуться!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знай наших! Команда ПНУ ім. В. Стефаника виборола “золото” Європейської Універсіади. ФОТО

Підписуйтесь на наш канал у Telegram та наші сторінки у Facebook, Instagram і Twitter. Щоб першими дізнаватися про головне, що відбувається в Івано-Франківську, області, Україні та світі.

При використанні будь-яких матеріалів інтернет видання гіперпосилання на конкретну новину чи матеріалів не нижче другого абзацу. Передрук матеріалів без погодження редакції забороняється.
&nbsp

Редакція WestNews

Україна, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 56
Прес-релізи: westnews.ua@gmail.com
Email редакції: editor.westnews@gmail.com

Підпишись

Розробка та дизайн:


X